Вани

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Example.jpg Ванни – лікувальний вплив на хворого, зануреного у воду.

Через відмінність між температурою води у ванні і температурою внутрішніх органів хворого при його зануренні відбувається активація нейрогуморальних механізмів регуляції теплопродукції і тепловіддачі із зміною структури теплообміну організму із зовнішнім середовищем. Ванни широко використовуються також із гігієнічною і профілактичною метою. Механізм дії ванни складається з дії температурного та механічного (діє тиск рідини на тіло хворого) чинників. Саме температура ванни істотно впливає на тепловий обмін організму хворого. При цьому змінюється потовиділення та дихання, відбувається перерозподіл крові, подразнення чутливих нервових закінчень шкіри, що сприятливо впливає на роботу всіх органів та систем організму.

Механічна дія ванни полягає в стисненні грудної клітки, внаслідок чого зменшується кількість її дихальних рухів, а також здавленні черевної порожнини. Крім шкіри, ванни впливають на лімфатичні та кровоносні судини.

Хімічна дія ванни визначається характером лікарських засобів, які додають до води.

ФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА[ред.]

Температура води у ваннах коливається від 15 до 40°С. Відповідно до її значення ванни розділяють на:

  • холодні (нижче за 20°С),
  • прохолодні (20-34°С),
  • індиферентні (35-37°С),2.jpg
  • теплі (38-39°С)
  • гарячі(40°С і вище). 1.jpg

На рівні з ними застосовують контрастні ванни (чергування холодних ванн температурою 24-10°С і гарячих температурою 38-42°С) і ванни температури, що поступово підвищується (37-42°С).

За основним компонентом механізму дії ванни поділяють на прісні і складні. 

Ванни є загальні, коли у воду занурюють усе тіло, Без названия (1).jpg і місцеві — коли занурюють частини тіла. Серед останніх слід виділити половинні, коли вода покриває тіло до попереку; сидячі, або тазові, коли у воду опускають таз, нижню частину живота і верхню частину стегон; ручні — у воду занурюють кисть і передпліччя; ніжні — ступню та гомілку та ін. Treatment 3.jpg

Показання[ред.]

Лікування захворювань серцево-судинної системи: вади серця, хронічний міокардит, міокардіодистрофія, порушення серцевого ритму функціонального генезу, гіпотонія.


Протипоказання[ред.]

Недостатність кровообігу II і ІІІ ступеня, порушення кровообігу з частими приступами стенокардії, наявність ознак запального процесу в серці.Протипоказані сидячі ванни при гострих запальних процесах товстої кишки та органів малого тазу, вагітності, схильності до маткових кровотеч. 

90627841.jpg

Прісні ванни[ред.]

Ванни з водопровідної води називають прісними. Для загальної ванни потрібно 200-250 л. води. У міру охолодженої води у ванні (через кожні 5-7 хв) можна повільно підливати теплу воду .

Гарячі та холодні ванни звичайно закінчують водолікувальними

процедурами контрастних температур. Так, після гарячих ванн застосовують обливання 1-2 відрами води або однохвилинним дощовим душем температури +32...+30°С. Після холодних ванни слід провести сухе розтирання тіла.

      Прохолодними водолікувальними процедурами (обливанням, душем) можна закінчувати і теплі ванни. Після ванни хворого витирають зігрітим простирадлом. Рекомендується повний спокій (лежачи) протягом 20-30 хв. хворий відпочиває одягнений.
       Вплив прісних ванн переважно зумовлений температурою води.


Ванни індиферентної температури
тривалістю 10-15 хв. мають освіжаючий та збадьорюючий вплив, ванни тривалістю 15-25 хв -заспокійливий. Ці ванни рекомендують хворим, які перебувають у стані збудження.


Прохолодна короткочасна ванна 
забираючи з організму тепло, підвищує обмін речовин, тонізує серцево-судинну систему і збуджує нервову. Такі ванни в комбінації з одночасним енергійним розтиранням застосовують в осіб міцної будови тіла з порушенням жирового обміну.


Гаряча ванна

затримує тепло в організмі і підвищує обмін речовин, збуджує нервову та серцево-судинну системи. Механічну дію води можна посилити шляхом енергійних розтирань безпосередньо у ванні. З цією ж метою використовують і посилення руху води у ванні (хвильова або проточна ванна).

Для лікування і загартовування застосовують загальні та місцеві контрастні ванни. V2.jpg


Медикаментозні ванни[ред.]

3 (2).jpg

Для посилення хімічної дії у ванну додають ароматичні речовини, солі ,гази.

1. Ароматичні (хвойні) ванни. Показані при функціональних розладах нервової системи (неврози, дратівливість, безсоння). Їх готують таким чином: до ванни з прісної води

додають 1-2 ложки густого натурального соснового екстракту; можна застосовувати і сосновий порошок (100г на ванну); хвойні таблетки (1-2 на ванну) або відвар із 100-200 г. соснових голок. Вода набирає зеленувато-рожевого кольору ( флуоресціює) і має приємний запах хвої. Температура цих ванн має бути +34...+36°С, тривалість 10-15 хв.

2. Соляні ванни. До прісної води додають морську або грубого помелу кухонну

сіль ( 2-6 кг на ванну, що становить 0,5-3% об'єму ванни). З кожною наступною ванною поступово підвищують концентрацію солі. Ванни з великим вмістом солі ( 10 кг. та більше на ванну) називають роповими.

3.Йодо-бромні ванни (штучні) готують, використовуючи розчини солей брому та йоду. В 1 л води розчиняють 100 г йодиду натрію і 250 г бромиду калію і зливають у темну посудину. Після цього у воді розчиняють 2 кг кухонної солі, куди додають 100 мл зазначеного розчину і заповнюють ванну водою температури 35—36°С. Тривалість ванни 10—12 хв. Курс лікування 12—15 ванн, через день.

4.Хлористо-натрієві ванни (штучні) готують шляхом розчинення у воді на 200 л 5 кг кухонної (озерної або морської) солі, яку поміщають у мішок і кладуть під цівку гарячої води. Поступово температуру води доводять до 35—36°С. Можна додати брикет хвої. Тривалість ванни 12—15 хв. Курс лікування 12—15 ванн, через день.

5.Шавлієві ванни призначають, коли треба втамувати біль при захворюваннях і наслідках травм периферичних нервів, наслідках травм опорно-рухового апарату, при хронічних запальних процесах жіночої статевої сфери. Їх готують шляхом додавання до води рідкого або згущеного конденсату мускатної шавлії. У воду наливають 4—5 л рідкого або 200 г згущеного конденсату шавлії на 100 л води і перемішують. Температура води 35—37°С, тривалість процедури 8— 15 хв. Курс лікування 12––18 ванн.

6.Крохмальні ванни приймають при шкірних проявах ексудативного діатезу, вони зменшують зуд і підсушують шкіру. Картопляний крохмаль (100 г на відро води) розводять у холодній воді і виливають у ванну. Температура води 37—38°С, тривалість ванни для дорослих 30—45 хв, для дітей — 8—10 хв. Після ванни необхідно прийняти душ. Курс лікування 10—12 ванн, кожного дня або через день.

7.Скипидарні ванни застосовують при захворюваннях периферичних нервів (радикуліти, неврити), суглобів (поліартрити, артрози), хронічних пневмоніях тощо. Для приготування ванни користуються білою емульсією із саліцилової кислоти, подрібненого дитячого мила, скипидару і води. Саліцилову кислоту (0,75 г) і дитяче мило (10 г) заливають перевареною водою (550 мл), ретельно перемішують до одержання емульсії, яку охолоджують до 40—50°С, і додають скипидар (500 г). На першу ванну беруть від 15 до 20 мл приготованої емульсії, а потім від процедури до процедури її кількість збільшують і доводять до 60—70 мл. Температура ванни 36—37°С, тривалість 10—15 хв, курс лікування 10—15 ванн, через день.

8.Гірчичні ванни призначають як відволікаючий засіб при катарі верхніх дихальних шляхів, бронхітах, підвищенні артеріального тиску, а місцеві (ніжні) — при приступах бронхіальної астми. Для дітей застосовують гірчичні ванни, приготовлені таким чином: у ванну,

заповнену водою потрібної температури, занурюють марлевий мішечок з гірчицею (1-2 г/л). попередньо гірчицю розміщують з теплою водою до кашкоподібної консистенції. Гірчиця доволі швидко розчиняється у воді. Звичайно температура води +37...+38°С, тривалість ванни 5-8 хв. Після ванни дитину обливають теплою водою і вкладають у ліжко, накривають зігрітим простирадлом і ковдрою, на 30-40 хв. Така ванна викликає різке почервоніння шкіри.

9.Кисневі ванни готують за 10 хв до прийняття процедури. В 200 л води висипають 100 г гідрокарбонату натрію, 5 мл 5% розчину сульфату міді (мідний купорос) і 200 мл технічного пергідролю, ретельно перемішують і через 10 хв, коли відбудеться накопичення максимальної кількості пухирців кисню, хворому дозволяють прийняти ванну. Температура води 35—37°С, тривалість 10—15 хв. Курс лікування 15—20 ванн, через день або щодня.

10.Радонові ванни готують у спеціальному приміщенні з дотриманням правил техніки безпеки із розчину радону, який одержують із солей радію. Препарат міститься в спеціальній посудині, яка знаходиться в свинцевому контейнері. Цей розчин є вихідним для приготування невеликих порцій (100—200 мл) радонової води. Концентрований розчин радонової води з посудини через сифон виливають на дно ванни, попередньо наповненої водою температури 35—37°С, і обережно перемішують. Концентрація радону 36—72—109,2 мКі при температурі 35—37°С; тривалість ванни 10—15 хв. Курс лікування 12—15 ванн.

11.Сірководневі ванни готують за принципом витіснення вільного сірководню із солей більш сильними кислотами. Хімічною сировиною для ванни є сульфід натрію, технічна хлористоводнева (соляна) кислота і гідрокарбонат натрію (двовуглекисла сода). Ці хімічні речовини (крім соди) і одержаний внаслідок реакції сірководень мають токсичні властивості, що вимагає дотримання правил техніки безпеки. У ванну наливають 200 л води температури 35—37°С, висипають 27 г двовуглекислої соди і розмішують дерев'яною палицею до повного розчинення, потім туди ж виливають 355 мл 12,6% розчину сульфіду натрію, а пізніше 110 мл технічної хлористоводневої кислоти, продовжуючи розмішувати палицею. Температуру води доводять до 36—37°С, тривалість процедури 10—15 хв. Курс лікування 12—15 ванн, через 1—2 дні.

Lechebniye-vanny-3.jpg


Газові ванни[ред.]

До них належать перлинні, вуглекислі, кисневі, азотні та ін. Під час приймання цих ванн, окрім дії температури і тиску води, велике значення має наявність у воді газу. Газові ванни поділяють на природні та штучні.

1. Для перлинної, або повітряно-газової, ванни використовують

ванну, на дно якої покладено дерев'яну решітку з кількома рядами тоненьких металевих трубочок, що мають маленькі отвори для виходу бульбашок повітря. Ванну наповнюють прісною водою температури +35...+37°С. Ванна діє заспокійливо і дає ефект у разі функціональних розладів нервової системи. Тривалість процедури 10-15 хв. на курс лікування 15-20 ванн.

2. Штучні вуглекислі ванни можна отримати фізичними або хімічними методами. Перший метод застосовують у водолікарнях. Для його використання потрібен спеціальний приклад - сатуратор, який насичує воду вуглекислим газом.

Основним діючим чинником у вуглекислій ванні є вуглекислий газ. Усмоктуючись у кров, вуглекислий газ діє на центральну нервову систему. Внаслідок спільного впливу температури води, її тиску та вуглекислого газу дихання стає глибоким і рідшим, число серцевих скорочень зменшується, а їх сила збільшується. Артеріальний тиск дещо знижується.

Залежно від захворювання і стану здоров'я пацієнта спочатку

встановлюють температуру вуглекислих ванн +36...+35°С або +34...+33°С, а потім її поступово знижують до +33...+32°С або +32^.+30°С. Тривалість ванни 6-12 хв. Ванни приймають звичайно через день. на курс лікування 12-14 ванн.


Сульфідні ванни[ред.]

готують таким чином. У ванну наливають 150-200л. прісної води температури +37...+35°С, згідно з рецептом висипають   гідрокарбонат   натрію,    вливають   технічну хлористоводневу кислоту ( щільність 1,140 і 10% розчин сірчистого натрію. Воду перемішують дерев'яною лопаткою, вона набуває зеленуватого кольору і має запах сірководню.

Сульфідні ванни застосовують у хворих із деякими захворюваннями серцево-судинної системи, хронічними захворюваннями суглобів та м'язів ревматичного або обмінного характеру, хронічними запальними процесами жіночих статевих органів, невритами і радикулітом, деякими

Залежно від температури води. тривалості напівванни та інтенсивності розтирань процедура може мати збуджувальний або заспокійливий вплив.


Напівванни[ред.]

 з  температурою  води  +30...+25°С,  швидкими обливаннями та енергійними розтираннями тривалістю 5-6 хв. мають збуджувальну дію, а з температурою води +35...+32°С, ^слабкими розтираннями без обливання тривалістю 10-12 хв - заспокійливу дію. Процедуру проводять щоденно або через день. На курс лікування хворим із функціональними розладами центральної нервової системи з явищами як збудження, так і депресії, а також за наявності незначного ступеня недокрів'я. 

1409a-66.jpg