М’язи голови. Особливості прикріплення м’язів лиця. Жувальні м’язи.

Матеріал з Wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

М’язи голови підрозділяють на дві групи: м’язи лиця (мімічні) і жувальні м’язи. Необхідно підкреслити, що переважно ці дві групи м’язів функціонують спільно (при розмові, жуванні, ковтанні та позіханні). М’язи лиця, що розвиваються з мезенхіми другої (під’язикової) зябрової дуги, розташовані поверхнево під шкірою, мають коловий чи радіальний напрямки. Колові м’язи є замикачами і розміщені навколо отворів у ділянці голови. Радіальні м’язи є розширювачами. На відміну від інших скелетних м’язів, м’язи лиця починаються від кісток черепа і закінчуються в шкірі, тому в ділянці розташування м’язів лиця поверхневої фасції немає. Скорочуючись, м’язи лиця формують складні рухи – міміку обличчя, що виражає емоційний стан людини (радість, сум, страх, тугу, здивування, захоплення тощо). Жувальні м’язи, що розвиваються із мезенхіми першої (нижньощелепної) вісцеральної дуги, на відміну від м’язів лиця, починаються від різних кісток черепа, але прикріплюються до нижньої щелепи. Скорочуючись, вони приводять в рух нижню щелепу у скронево-нижньощелепному суглобі, чим забезпечується жування, ковтання і артикуляція.М’язи лиця

М’язи лиця (musculi faciei) переважно парні, їх раніше називали мімічними м’язами. Відповідно до ділянок розташування їх підрозділяють на: м’язи

склепіння черепа; м’язи вушної раковини; м’язи, що оточують щілину повік; м’язи, що оточують носові отвори (ніздрі); м’язи, що оточують ротову щілину. Усі м’язи лиця іннервуються гілками лицевого нерва (VII черепний нерв).


М’язи склепіння черепа


Надчерепний м’яз (т. epicrаnius) складається з таких трьох частин: потилично-лобового м’яза, скронево-тім’яного м’яза і апоневротичного шолома.

Потилично-лобовий м’яз (m. occipitofrontаlis)

має потиличне черевце, що розташоване в потиличній ділянці, і лобове черевце в ділянці чола. Ці два черевця з’єднані між собою широким сухожилком – апоневротичним шоломом.

Потиличне черевце (vеnter occipitаlis) плоске, розташоване на поверхні потиличної луски і розділене волокнистою пластинкою на праву і ліву частини.

Початок: від найвищої каркової лінії і задньої поверхні основи соскоподібного відростка скроневої кістки.

Прикріплення: м’язові пучки прямують догори і вплітаються в апоневротичний шолом.

Функція: тягне апоневротичний шолом разом з волосистою частиною шкіри голови назад; поперечні складки шкіри на чолі розгладжуються.

Лобове черевце (vеnter frontаlis) плоске, також розділене посередині вузькою волокнистою смужкою на дві чотирикутні частини, що розташовані в лобовій ділянці.

Початок: від апоневротичного шолома на рівні переднього краю волосистої частини голови.

Прикріплення: м’язові пучки прямують вниз і вплітаються в шкіру брів та присередню частину колового м’яза ока.

Функція: піднімає брову, при цьому утворюються поперечні складки шкіри на чолі. Обличчя приймає вираз уваги і подиву. Таким чином, лобове і потиличне черевце за функцією є антагоністами.


Скронево-тім’яний м’яз (m. temporoparietalis) розташований на бічній поверхні склепіння черепа над вушною раковиною.

Початок: від бічної частини апоневротичного шолома.

Прикріплення: до внутрішньої поверхні хряща вушної раковини.

Функція: тягне вушну раковину догори.

Апоневротичний шолом, який ще називають надчерепним апоневрозом (galea aponeurotica; aponeurosis epicranius) представлений плоскою тонкою сполучнотканинною пластинкою, яка міцно зрощена зі шкірою волосистої частини голови сполучнотканинними пучками. Апоневротичний шолом найтовщий в потиличній ділянці, у скроневих ділянках він зрощений з фасцією скроневого м’яза і прикріплюється до скроневої лінії. Між апоневротичним шоломом і окістям кісток склепіння черепа міститься прошарок пухкої сполучної тканини. При скороченні потилично-лобового м’яза апоневротичний шолом разом зі шкірою волосистої частини голови легко зміщується над склепінням черепа (скальпується при травмах).

Кровопостачання: надчерепний м’яз кровопостачається гілками потиличної, задньої вушної, поверхневої скроневої і надочноямкової артерій.


М’яз гордіїв (т. procеrus) парний, вузький і розташований в ділянці кореня носа.

Початок: від зовнішної поверхні носової кістки. Прикріплення: вплітається в шкіру чола між бровами. Функція: тягне шкіру лоба донизу, утворюючи поперечні складки шкіри в ділянці надперенісся. М’яз гордіїв є антагоністом лобового черевця потиличнолобового м’яза, сприяє розправленню поперечних складок на чолі.

Кровопостачання: гілками кутової і надблокової артерій.

М’яз-зморщувач брови (т. corrugator supercilii) парний, тонкий, залягає в товщі брови.

Початок: від присередньої частини надбрівної дуги лобової кістки.

Прикріплення: м’язові пучки спрямовані догори і вбік, вплітаються в шкіру брови. Частина пучків цього м’яза переплітається з пучками колового м’яза ока.

Функція: тягне брову до серединної лінії, при двобічному скороченні зближає брови, утворюючи вертикальні складки шкіри між ними.

Кровопостачання: гілками надочноямкової і поверхневої скроневої артерій.

М’язи вушної раковини

М’язи вушної раковини в людини розвинуті слабо. Небагато людей здатні рухати вушною раковиною. Розрізняють 3 вушні м’язи: верхній, передній і задній.

Верхній вушний м’яз (т. auricularis superior) розташований у скроневій ділянці голови.

Початок: від бічного краю апоневротичного шолома і скроневої фасції.

Прикріплення: дуже тонкі м’язові пучки прямують донизу і прикріплюються до шкіри вушної раковини біля її основи.

Функція: тягне вушну раковину догори.

Передній вушний м’яз (т. auriculаris anterior) непостійний, розташований у скроневій ділянці попереду вушної раковини.

Початок: від скроневої фасції.

Прикріплення: дуже тонкі м’язові пучки, що прямують назад і дещо донизу, прикріплюються до хряща зовнішнього слухового ходу.

Функція: тягне вушну раковину вперед.

Задній вушний м’яз (т. auriculаris posterior) розташований у соскоподібній ділянці.

Початок: від соскоподібного відростка.

Прикріплення: тонкі м’язові пучки, що прямують вперед, прикріплюються до задньої опуклої поверхні вушної раковини біля її основи.

Функція: тягне вушну раковину назад.

Кровопостачання: усі вушні м’язи кровопостачаються гілками поверхневої скроневої (передній і верхній м’язи) і задньої вушної (задній м’яз) артерій.

М’язи, що оточують щілину повік

Коловий м’яз ока (т. orbiculаris оculі) має форму плоского широкого кільця, розташований навколо очноямкового входу. М’яз має очноямкову, повікову і глибоку частини:

– очноямкова частина (pars orbitаlis) представлена широкою пластинкою, що оточує очноямковий вхід і розташовується на її кістковому краї;

початок: від носової частини лобової кістки, лобового відростка і переднього сльозового гребеня верхньої щелепи, присередньої повікової зв’язки;

прикріплення: м’язові пучки розходяться догори і вниз, прямують вбік навколо очної ямки; біля бічного краю орбіти верхні і нижні пучки сходяться, утворюючи плоске замкнуте м’язове кільце; зверху в глибокі пучки очноямкової частини вплітаються м’язові пучки лобового черевця потилично-лобового м’яза і м’яза-зморщувача брови;

функція: очноямкова частина м’яза зажмурює око, утворюючи при цьому віялоподібні зморшки на шкірі очноямкової ділянки; зміщає брову вниз і одночасно відтягає шкіру щоки догори.

– повікова частина (pars palpebrаlis) представлена двома тонкими пластинками, що залягають під шкірою верхньої та нижньої повік;

початок: від присередньої повікової зв’язки і прилеглої до неї частини орбіти, а також від передньої стінки сльозового мішка;

прикріплення: м’язові волокна йдуть по передній поверхні верхнього та нижнього хрящів повік до бічного кута ока, де прикріплюються до бічної повікової зв’язки і окістя орбіти;

функція: повікова частина м’яза стуляє повіки, рівномірно розподіляє по передній поверхні очного яблука сльозу;

– глибока частина (pars profunda), колись вона називалась сльозовою частиною (pars lacrimаlis) – це найглибші м’язові пучки колового м’яза ока;

початок: від заднього сльозового гребеня сльозової кістки і задньої стінки сльозового мішка;

прикріплення: обігнувши сльозовий мішок позаду, волокна цієї частини м’яза вплітаються у повікову частину колового м’яза ока і стінку сльозового мішка; функція: м’язові волокна скорочуючись, розширюють сльозовий мішок, сприяючи відтоку сльози в носову порожнину через носо-сльозову протоку.

Коловий м’яз ока в цілому є замикачем очної щілини.

Кровопостачання: коловий м’яз ока кровопостачається гілками лицевої, поверхневої скроневої, підочноямкової та надочноямкової артерій.


М’язи, що оточують ніздрі

Носовий м’яз (т. nasаlis) має поперечну і крилову частини:

– поперечна частина (pars transvеrsa) розташована в ділянці крила та хрящової частини спинки носа;

початок: від коміркових підвищень ікла і різців на передній поверхні верхньої щелепи;

прикріплення: м’язові пучки направляються догори і присередньо, переходять у тонкий апоневроз, що перекидається через хрящову частину спинки носа і продовжується в однойменний м’яз протилежного боку;

функція: поперечна частина правого і лівого носових м’язів звужує отвори ніздрів, притискаючи їх до носової перегородки.

– крилова частина (pars alаris) дещо прикрита коловим м’язом рота і м’язом-підіймачем верхньої губи; початок: від коміркових поверхонь верхньої щелепи трохи нижче і присередньо від поперечної частини;

прикріплення: м’язові пучки прямують догори і присередньо, вплітаються в шкіру крила носа;

функція: крилова частина носового м’яза відтягає крило носа вниз і вбік, розширюючи ніздрю.

Кровопостачання: носовий м’яз кровопостачається гілками верхньої губної і кутової артерій.

М’яз-опускач носової перегородки (т. depressor sеpti nаsі).

Початок: від коміркового випину присереднього різця верхньої щелепи.

Прикріплення: до хрящової частини носової перегородки.

Функція: опускає носову перегородку.

Кровопостачання: верхня губна артерія.

М’язи, що оточують ротову щілину

Навколо ротової щілини розташовані такі м’язи: коловий м’яз рота, що є замикачем, і кілька м’язів, що мають радіальний напрямок і є розширювачами ротової щілини.

Коловий м’яз рота (т. orbiculаris оris) залягає в товщі губ і формує їх. Він утворений коловими м’язовими пучками, а також волокнами, що підходять до ротового отвору від сусідніх м’язів лиця: щічного, м’яза – підіймача верхньої губи, м’яза – підіймача кута рота, м’яза – опускача нижньої губи, м’яза – опускача кута рота тощо. Їх м’язові пучки вплітаються також у шкіру і слизову оболонку верхньої і нижньої губ. Частина м’язових пучків колового м’яза рота переходить з однієї губи в іншу. Відповідно до розташування м’язових пучків, у коловому м’язі рота виділяють крайову і губну частини:

– крайова частина (pаrs marginаlis) розташована в периферійних відділах м’яза. Вона сформована як коловими м’язовими пучками, так і пучками прилеглих сусідніх м’язів лиця, особливо тих, що розміщені поблизу кутів рота; тому у ділянках кутів рота розташовані м’язові пучки, що йдуть радіально стосовно ротової щілини й у передньозадньому напрямку.

– губна частина (pаrs labiаlis) залягає в товщі губ, її м’язові пучки проходять від одного кута рота до протилежного, вплітаються в шкіру і слизову оболонку верхньої і нижньої губ. М’язові пучки губної частини оточують ротову щілину.

Початок і прикріплення: шкіра кутів рота.

Функція: круговий м’яз рота звужує і закриває ротову щілину, висуває губи вперед і підгортає їх всередину; бере участь в актах смоктання, жування і артикуляції.

Кровопостачання: верхня і нижня губні, а також підборідна артерії.

М’яз-опускач кута рота (т. depressor аnguli оris) парний, має форму трикутної пластинки.

Початок: м’язові волокна починаються широкою основою від нижнього краю передньої третини тіла нижньої щелепи збоку від підборідного отвору.

Прикріплення: м’язові пучки, звужуючись догори, вплітаються в шкіру ділянки кута рота і верхньої губи.

Функція: опускає кут рота і тягне його дещо вбік. Обличчя при цьому має незадоволений вигляд.

Кровопостачання: нижня губна і підборідна артерії.

М’яз-опускач нижньої губи (т. depressor lаbii inferiоris) парний, має вигляд широкої тонкої чотирикутної пластинки.

Початок: від нижнього краю передньої частини основи нижньої щелепи, нижче підборідного отвору.

Прикріплення: пучки м’яза прямують догори і присередньо, прикріплюються до шкіри і слизової оболонки нижньої губи, а також вплітаються в коловий м’яз рота. Бічна частина м’яза покрита пучками м’яза-опускача кута рота.

Функція: опускає нижню губу і тягне її дещо вбік. При двобічному скороченні вивертає губу, надає обличчю вигляд іронії, суму, відрази.

Кровопостачання: нижня губна і підборідна артерії. Підборідний м’яз (т. mentаlis) парний, короткий, має конусоподібну форму, розташований за м’язом – опускачем нижньої губи в підборідній ділянці.


М’яз-підіймач кута рота (т. levаtor аnguli оris) має трикутну форму.

Початок: від іклової ямки верхньої щелепи.

Прикріплення: пучки м’яза прямують зверху вниз і вперед, вплітаються в шкіру кута рота і в коловий м’яз рота.

Функція: тягне кут рота догори і вбік.

Кровопостачання: підочноямкова артерія.

М’яз-підіймач верхньої губи (т. levаtor lаbii superiоris) має стрічкоподібну форму.

Початок: від підочноямкового краю тіла верхньої щелепи.

Прикріплення: пучки м’яза прямують вниз і присередньо, вплітаються в шкіру кута рота, верхньої губи, крила носа і носо-губної складки.

Функція: піднімає верхню губу і крило носа, формує носо-губну борозну.

Кровопостачання: підочноямкова і верхня губна артерії.

М’яз-підіймач верхньої губи і крила носа (m. levator labiі superioris et alaeque nasi) має вигляд вузької смужки, пучки м’яза розташовані вертикально.

Початок: від лобового відростка верхньої щелепи.

Прикріплення: м’язові пучки вплітаються в шкіру верхньої губи і крила носа.

Функція: підіймає губу і крило носа.

Кровопостачання: підочноямкова і верхня губна артерії.

Малий виличний м’яз (т. zygomаticus minor) має стрічкоподібну форму, розташований у виличній і щічній ділянках.

Початок: від передньої поверхні виличної кістки і бічного краю м’яза-підіймача верхньої губи.

Прикріплення: м’язові пучки прямують вниз і присередньо, вплітаються в шкіру кута рота і верхньої губи.

Функція: підіймає кут рота і тягне його вбік; поглиблює носо-губну складку, є допоміжним м’язом сміху.

Кровопостачання: підочноямкова і щічна артерії.

Великий виличний м’яз (т. zygomаticus major) має стрічкоподібну форму,