Попереково-крижове сплетення: поперекове та крижове сплетення, основні гілки та ділянки іннервації.

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене передніми гілками трьох верхніх поперекових нервів, волокнами верхньої половини передньої гілки четвертого поперекового нерва і частиною волокон передньої гілки дванадцятого грудного нерва. Поперекове та крижове сплетення зв’язані між собою анастомозами, які утворюють досить широку нервову пластинку – truncus lumbosacralis, тому їх часто об’єднують терміном попереково-крижове сплетення (plexus lumbosacralis).

Поперекове сплетення розташоване попереду поперечних відростків поперекових хребців та квадратного м’яза попереку, позаду та у товщі m. psoas major. Гілки поперекового сплетення виходять частково з-під бічного краю m. psoas major, частково з-під присереднього краю цього м’яза, частково пронизують його.

Короткі м’язові гілки (rr. musculares) іннервують mm. psoas major et minor, m. quadratus lumborum, mm. intertransversarii laterales lumborum.

Клубово-підчеревний нерв (n. iliohypogastricus) походить із Тh12–L1 – виходить з-під бічного краю m. psoas major (інколи пронизує його) і йде паралельно до ХІІ міжребрового нерва вниз і латерально по передній поверхні m. quadratus lumborum на внутрішню поверхню m. transversus abdominis, пронизує його над crista iliaca і йде між ним і m. obliquus abdominis internus вперед, досягаючи m. rectus abdominis і даючи йому та широким м’язам живота рухові гілочки. Від n. iliohypogastricus відходять шкірні гілки: бічна шкірна гілка (r. cutaneus lateralis) до шкіри над m. gluteus medius et m. tensor fasciae latae; передня шкірна гілка (r. cutaneus anterior), яка пронизує апоневроз зовнішнього косого м’яза живота над поверхневим пахвинним кільцем і іннервує шкіру hypogastrium.

Клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis), з L1 – виходить з-під бічного краю m. psoas major нижче n. iliohypogastricus і йде паралельно до цього нерва, іннервує бічні м’язи живота і заходить у пахвинний канал. У пахвинному каналі нерв розміщується над сім’яним канатиком (у чоловіків) або над круглою зв’язкою матки (у жінок) і виходить через поверхневе пахвинне кільце до шкіри внутрішньої частини стегна. У цій ділянці від нього відгалужуються: у жінок – передні губні нерви (nn. labiales anteriores) до шкіри великих соромітних губ та лобка; у чоловіків – передні калиткові нерви (nn. scrotales anteriores) до шкіри кореня статевого члена та передніх відділів калитки.

Бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis), з L2–L3, вийшовши з-під бічного краю m. psoas major, перетинає навскоси m. iliacus і проходить під lig. inguinale на стегно медіальніше spina iliaca anterior superior. Нижче пахвинної зв’язки він розгалужується на 2–3 гілки, які іннервують шкіру бічної поверхні стегна до коліна.

Стегновий нерв (n. femoralis), з L2–L4, виходить з-під бічного краю m. psoas major. Він є найтовщим з нервів поперекового сплетення, лежить у тазі між m. psoas major et m. iliacus, виходить з порожнини таза через м’язову затоку. На передній поверхні стегна n.femoralis йде вниз у межах стегнового трикутника збоку від стегнових судин і заходить у привідний канал під назвою підшкірний нерв.

М’язові гілки стегнового нерва іннервують m. pectineus та передні м’язи стегна – m. sartorius etm. quadriceps femoris

Передні шкірні гілки стегнового нерва пронизують широку фасцію стегна та іннервують шкіру його передньої поверхні.

Підшкірний нерв (n. saphenus) є найдовшою чутливою гілкою і безпосереднім продовженням стегновогонерва. Підшкірний нерв супроводжує стегнову артерію в sulcus femoralis anterior і в привідному каналі, виходить через передній отвір цього каналу разом з низхідною артерією коліна, пронизує широку фасцію стегна і в супроводі великої підшкірної вени спускається по гомілці до присереднього краю стопи. Підшкірний нерв віддає піднаколінкову гілку (r. infrapatellaris) – іннервує шкіру нижче patella, та присередні шкірні гілки гомілки (rr. cutanei cruris mediales) – іннервують шкіру присередньої поверхні гомілки та присереднього краю стопи до великого пальця стопи включно.

Статево-стегновий нерв (n. genitofemoralis), з L1–L2, пронизує m. psoas major i, спускаючись по його передній поверхні, поділяється на статеву та стегнову гілки. Статева гілка (r. genitalis) входить у пахвинний канал через його задню стінку або через глибоке пахвинне кільце, супроводжує сім’яний канатик (у чоловіків) або круглу маткову зв’язку (у жінок). Статева гілка виходить з каналу через поверхневе пахвинне кільце і іннервує: у чоловіків – шкіру і tunica dartos калитки, а також m. cremaster; у жінок – lig. teres uteri та шкіру великих соромітних губ. Стегнова гілка (r. femoralis) проходить на стегно через судинну лакуну збоку від стегнової артерії, пронизує решітчасту фасцію і іннервує шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна під пахвинною зв’язкою.

Затульний нерв (n. obturatorius), з L2–L4, виходить з-під присереднього краю m. psoas major, спускається у малий таз і по бічній стінці останнього досягає canalis obturatorius, через який виходить на стегно і розгалужується на кінцеві передню та задню гілки.

Передня гілка (r. anterior) іде вниз від верхнього краю зовнішнього затульного м’яза між довгим і коротким привідними м’язами, виходить під шкіру між довгим привідним і тонким м’язами і продовжується у шкірну гілку (r. cutaneus), яка іннервує шкіру нижнього відділу присередньої поверхні стегна. На своєму шляху передня гілка віддає rr. musculares до всіх перелічених м’язів.

Задня гілка (r. posterior) пронизує зовнішній затульний м’яз і віддає суглобову гілку (r. articularis) до кульшового суглоба.

Непостійний додатковий затульний нерв (n. obturatorius accessorius), з L2–L4, йде від поперекового сплетення вниз по передній поверхні клубової фасції, перегинається через гребінь лобкової кістки і іннервує гребінний м’яз та кульшовий суглоб.

Крижове сплетення

Крижове сплетення (plexus sacralis) утворюється внаслідок з’єднання попереково-крижового стовбура (truncus lumbosacralis), сформованого передньою гілкою п’ятого поперекового нерва та частиною передньої гілки четвертого поперекового нерва, з передніми гілками всіх крижових нервів. Перелічені нервові гілки конвергують у напрямі до foramen ischiadicum majus, утворюючи товсту трикутної форми пластинку, основа якої лежить на крижовій кістці і грушоподібному м’язі, а вершина переходить у сідничий нерв (найбільший в усьому тілі). Гілки крижового спле