Стовбур спинномозкового нерва; утворення, основні гілки. Сплетення спинномозкових нервів.
Спинномозкові нерви (nervi spinales) є змішаними і утворюються у філогенезі при злитті заднього (чутливого) корінця, radix posterior (sensoria) і переднього (рухового) корінця, radix anterior (motoria). Передні корінці виходять із спинного мозку вздовж передньобічних борозен; задні корінці – вздовж задньобічних борозен. Обидва корінці одного спинномозкового нерва зближуються один з одним у ділянці міжхребцевого отвору. Тут задній корінець містить чутливий вузол спинномозкового нерва (спинномозковий вузол), ganglion sensorium nervi spinalis (ganglion spinale), до якого передній корінець тільки прилягає, не будучи з ним органічно зв’язаний. Після вузла волокна переднього корінця змішуються з дендритами нейронів спинномозкового вузла, утворюючи стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis), який виходить з хребтового каналу через міжхребцевий отвір.
Спинномозковий вузол складається з чутливих псевдоуніполярних нейронів. Задній корінець спинномозкового нерва утворений аксонами нейронів спинномозкового вузла, які формують аферентні волокна – соматочутливі і вісцерочутливі, що йдуть до спинного мозку. Передній корінець різних спинномозкових нервів відрізняється за складом і утворений аксонами мотонейронів переднього сірого стовпа (переднього рогу) спинного мозку та аксонами вегетативних нейронів проміжного сірого стовпа (бічного рогу) або проміжної речовини спинного мозку. Ці аксони формують еферентні волокна – соматорухові (іннервують скелетні м’язи) і вісцерорухові та секреторні залежно від величини іннервованої ділянки; тому найтовстіші – крижові і нижні шийні нерви, які іннервують потужні м’язи кінцівок і значну шкірну поверхню. Задні корінці товщі від передніх, за винятком І пари шийних нервів, у якої вони тонші. Корінці спинномозкових нервів проходять спочатку в підпавутинному просторі і оточені безпосередньо м’якою оболоною. Між передніми і задніми корінцями проходить зубчаста зв’язка (lig. denticulatum). Підходячи до міжхребцевих отворів, корінці залишаються щільно вкриті всіма трьома мозковими оболонами, які біля спинномозкового вузла зростаються між собою і продовжуються у сполучну піхву.У хребтовому каналі залягає спинний мозок, який в шийному відділі переходить в головний мозок, а в поперековому закінчується на рівні L1-L2 хребців, утворюючи кінський хвіст (пучок корінців спинного мозку). Спинний мозок зі своїми корінцями є основною ланкою в структурі проведення нервових імпульсів від органів до головного мозку і назад. Зовнішнє здавлювання спинного мозку або корінця призводить до різних провідникових порушень - від болів до повного знерухомлення нижче рівня ураження спинного мозку.
Існує 31 пара нервів, які відходять симетричними парами по обидва боки спинного мозку: 8 пар шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий. Складаються з передніх корінців (аксонів рухових нейронів) і задніх (аксонів чутливих нейронів). Скупчення тіл цих нейронів утворюють спинномозкові вузли. Кожен нерв виходить із міжхребцевого отвору і розгалужується на дві гілки: спинну (тонку) та черевну (тонку). Спинні гілки іннервують шкіру і м'язи потилиці і спини, а також шкіру сідничної ділянки. Черевні гілки (за винятком ІІ-ХІ грудних нервів) об'єднуються і утворюють сплетіння: шийне, плечове, поперекове та крижове. Черевні гілки грудних нервів йдуть симетрично в міжреберних проміжках. Спинномозкові нерви формуються за рахунок нервових волокон передніх і задніх корінців, що відходять від спинного мозку.
За допомогою спинномозкових нервів відбуваються рухи частин тіла (довільні і мимовільні), а також чуття шкіри.
Зони чутливості. Поверхню шкіри можна поділити на зони – дерматоми. Вони іннервуються спинномозковими нервами. Невропатологи використовують голки та бавовняні китиці для визначення ділянок ушкодження нервів. Відсутність чутливості може свідчити про ушкодження далеко від досліджувальної ділянки.
Дерматоми. Дерматоми тулуба, з яких кожен іннервується відповідною парою спинномозкових нервів, розміщені приблизно горизонтально, тоді як на кінцівках вони повздовжні. Оскільки дерматоми дещо перекривають один одного, корінцева іннервація за допомогою дерматомних карт може бути визначена лише приблизно.