Перегляд вихідного коду сторінки Знаходження серединної вени ліктя для внутрішньовенних ін’єкцій.

Поверхневі вени верхньої кінцівки (vv. superficiales membri superioris) збирають кров від шкіри і підшкірної жирової клітковини. Вони беруть початок від венозних сплетень кисті, які особливо добре виражені на її тилі. Виділяють дві крупні поверхневі вени верхньої кінцівки – головну і основну вени. Вони залягають під шкірою, тому їх раніше називали відповідно бічною і присередньою підшкірними венами руки.

На долонній поверхні кожного пальця густа венозна сітка формує по дві долонні пальцеві вени (vv. digitales palmares), які йдуть проксимально вздовж обох долонних країв пальців. Долонна венозна сітка пальців утворює численні анастомози з тильною венозною сіткою пальців. На рівні основ проксимальних фаланг долонні пальцеві вени анастомозують між собою, утворюючи міжголовкові вени (vv. intercapitulares), які по міжпальцевих складках переходять на тил кисті в тильні п’ясткові вени. Окрім того, на долонній поверхні на рівні основ проксимальних фаланг ІІ–V пальців міжголовкові вени, з’єднуючись між собою, утворюють поверхневу долонну венозну дугу (arcus venosus palmaris superficialis), що анастомозує через долонні п’ясткові вени з глибокою долонною венозною дугою.

На тильній поверхні пальців дуже потужна венозна сітка формує тильні пальцеві вени, які проходять вздовж обох країв кожного пальця, анастомозуючи між собою. На рівні середини проксимальної фаланги тильні пальцеві вени кожного пальця з’єднуються між собою дугоподібними анастомозами. Венозні судини, які збирають кров від двох сусідніх пальців, з’єднуються з відповідними міжголовковими венами і формують чотири тильні п’ясткові вени (vv. metacarpales dorsales), вони супроводжують однойменні артерії. У тильній ділянці кисті між тильними п’ястковими венами утворюються потужні анастомози, які формують тильну венозну сітку кисті (rete venosum dorsale manus). Друга і третя тильні п’ясткові вени переважно впадають у четверту тильну п’ясткову вену. Перша тильна п’ясткова вена, вийшовши на  передпліччя, називається  головною веною передпліччя, а продовження четвертої тильної п’ясткової вени – основною веною передпліччя.

Головна вена передпліччя (v.  cephalica antebrachii), яка є продовженням першої тильної п’ясткової вени, йде вверх, огинає збоку променевозап’ястковий суглоб, проходить уздовж променевого краю передпліччя, а на межі між нижньою і середньою третинами передпліччя переходить на його передню поверхню і досягає бічної ділянки ліктьової ямки. Згодом ця вена переходить на плече вже під назвою головна вена (v. cephalica), йде вверх у бічній двоголовій борозні, потім у дельтоподібно-грудній борозні, пронизує глибокий листок дельтоподібної фасції. Досягнувши підключичної ямки, головна вена пронизує  ключично-грудну  фасцію  і  впадає в кінцевий відділ пахвової вени. У кінцевий відділ головної вени переважно відкривається грудо-надплечова вена (v. thoracoacromialis), яка збирає венозну кров від дельтоподібного, великого грудного і підключичного м’язів та шкіри над ними, а також від плечового і надплечово-ключичного суглобів. Інколи може бути додаткова головна вена (v. cephalica accessoria), яка також впадає у пахвову вену.

Основна вена передпліччя (v. basilica antebrachii), яка є продовженням четвертої тильної п’ясткової вени, йде вверх, поступово переходить на передню поверхню передпліччя і по його ліктьовому краю доходить до присередньої ділянки ліктьової ямки, де в неї впадає серединна вена ліктя. Далі крупна вена переходить на плече під назвою основна вена(v. basilica), яку в давнину називали царською веною. Основна вена йде вверх у присередній двоголовій борозні. Приблизно на межі між нижньою і середньою третинами плеча основна вена пронизує плечову фасцію і впадає в одну з плечових вен. Інколи основна вена, анастомозуючи з плечовими венами, у складі судинно-нервового пучка плеча досягає пахвової ямки і впадає у пахвову вену.