Перегляд вихідного коду сторінки Плечове сплетення, основні гілки та ділянки іннервації. Грудні нерви.

Плечове сплетення (схема): 1 - діафрагмальний нерв; 2 - дорсальний нерв лопатки; 3 - верхній стовбур плечового сплетення; 4 - середній стовбур плечового сплетення; 5 - підключичний стовбур; 6 - нижній стовбур плечового сплетення; 7 - додаткові діафрагмальні нерви; 8 - довгий грудний нерв; 9 - медіальний грудний нерв; 10 - латеральний грудний нерв; 11 - медіальний пучок; 12 - задній пучок; 13 - латеральний пучок; 14 - надлопатковий нерв.

Передні гілки спинномозкових нервів, з'єднуючись між собою, спочатку утворюють 3 стовбури (первинні пучки) плечового сплетення - складові його надключичної частини. Кожен з них за допомогою білих сполучних гілок сполучений із середнім або нижнім шийними вегетативними вузлами.

1. Верхній стовбур утворюється в результаті з'єднання передніх гілок C5 і С6 спинномозкових нервів.

2. Середній стовбур є продовженням передньої гілки С7 спинномозкового нерва.

3. Нижній стовбур складається з передніх гілок С8, Th1 і Th2 спинномозкових нервів.

Стовбури плечового сплетення спускаються між передньою і середньою драбинчастими м'язами вище і позаду підключичної артерії та переходять в підключичну частину плечового сплетення, розташовану в зоні підключичної і пахвової ямок.

На підключичному рівні кожен із стовбурів (первинні пучки) плечового сплетення ділиться на передню і задню гілки, з яких утворюються 3 пучки (вторинні пучки) - складові підключичної частини плечового сплетення. Вони отримали назви залежно від їх розташування щодо пахвової артерії (а. axillaris), яку вони оточують:

1. Задній пучок утворюється шляхом злиття всіх трьох задніх гілок стовбурів надключичної частини сплетення. Від нього починаються пахвовий і променевий нерви.

2. Латеральний пучок складають передні гілки верхнього і частково середнього стовбурів (C5, C6, C7). Від цього пучка беруть початок шкірно-м'язовий нерв і частина (зовнішня ніжка - C7) серединного нерва.

3. Медіальний пучок є продовженням передньої гілки нижнього первинного пучка; з нього утворюються ліктьовий нерв, шкірні медіальні нерви плеча і передпліччя, а також частина серединного нерва (внутрішня ніжка - С8), яка з'єднується із зовнішньою ніжкою (попереду пахвової артерії), разом вони утворюють єдиний стовбур серединного нерва.

Сформовані у плечовому сплетенні нерви належать до нервів шиї, плечового поясу та верхньої кінцівки.

Нерви шиї. В іннервації шиї беруть участь короткі м'язові гілки (rr. musculares), що іннервують глибокі м'язи: міжпоперечні м'язи (mm. intertrasversarii); довгий м'яз шиї (m. longus colli), що нахиляє голову в свою сторону, а при скороченні обох м'язів - нахиляє її вперед; передній, середній та задній драбинчасті м'язи (mm. scaleni anterior, medius, posterior), які при фіксованій грудній клітці нахиляють в свою сторону шийний відділ хребта, а при двосторонньому скороченні нахиляють його вперед; якщо ж фіксована шия, то драбинчасті м'язи, скорочуючись, підводять I і II ребра.

Нерви плечового поясу. Нерви плечового поясу починаються від надключичної частини плечового сплетення і є за функцією, в основному, руховими.

1. Підключичний нерв (п. subclavius, С5-C6) іннервує підключичний м'яз (m. subclavius), який при скороченні зміщує ключицю вниз і медіально.

2. Передні грудні нерви (пп. thoracales anteriores, C5 -Th1) іннервують великий і малий грудні м'язи (mm. рectorales major et minor). Скорочення першого з них викликає приведення та обертання плеча всередину, скорочення другого - зсування лопатки вперед і вниз.

3. Надлопатковий нерв (п. suprascapulares, С5- С6) іннервує надостьовий та підостьовий м'язи (m.supraspinatus et m. infraspinatus); перший сприяє відведенню плеча, другий - обертає його назовні. Чутливі гілки цього нерва іннервують плечовий суглоб.

4. Підлопаткові нерви (пп. subscapularеs, C5-C7) іннервують підлопатковий м'яз (m.subscapularis), що обертає плече всередину, і великий круглий м'яз (m. teres major), який обертає плече всередину (пронація), відводить його назад і приводить до тулуба.

5. Задні нерви грудної клітки (nn. toracales posteriores): тильний нерв лопатки (n. dorsalis scapulae) та довгий нерв грудної клітки (n. thoracalis longus, C5-C7) іннервують м’язи, скорочення яких забезпечують рухомість лопатки (m. levator scapulae, m. rhomboideus, m. serratus anterior). Останній з них сприяє підняттю руки вище за горизонтальний рівень. Ураження задніх нервів грудної клітки призводить до асиметрії лопаток. При рухах у плечовому суглобі характерна крилоподібність лопатки на ураженому боці.

6. Грудоспинний нерв (п. thoracodorsalis, С7-С8) іннервує найширший м'яз спини (m.latissimus dorsi), який приводить плече до тулуба, тягне його назад, до серединної лінії та обертає всередину.

Нерви руки. Нерви руки формуються з вторинних пучків плечового сплетення. Із заднього поздовжнього пучка формуються пахвовий та променевий нерви, із зовнішнього вторинного пучка - шкірно-м'язовий нерв і зовнішня ніжка серединного нерва; з вторинного внутрішнього пучка - ліктьовий нерв, внутрішня ніжка серединного нерва та медіальні шкірні нерви плеча та передпліччя.

1. Пахвовий нерв (п. axillaris, C5-C7) змішаний; іннервує дельтоподібний м'яз (m.deltoideus), який при скороченні відводить плече до горизонтального рівня і відводить його назад або вперед, а також малий круглий м'яз (m. teres minor), що обертає плече назовні. Чутлива його гілка - верхній зовнішній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior) - іннервує шкіру над дельтоподібним м'язом, а також шкіру зовнішньої і частково задньої поверхні верхньої частини плеча (рис.3). При ураженні пахвового нерва рука висить, як батіг, відведення плеча убік, вперед або назад виявляється неможливим.