Відмінності між версіями «Клітина: будова, основні властивості.»
Коля (обговорення | внесок) |
|||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
[[цитоплазма]] – містить гіоплазму, органели, включення. | [[цитоплазма]] – містить гіоплазму, органели, включення. | ||
| + | ''Гіоплазма'' – внутр. середов клітини, де відбув р-ції обміну. Містить цитозоль | ||
| + | (воду з розчиненими у ній неорг. і орг. реч.). | ||
| − | + | ''Органели'' поділ на органели загального (мітохондрії, рибосоми, ЕПС, КГ, | |
| − | |||
| − | Органели поділ на органели загального (мітохондрії, рибосоми, ЕПС, КГ, | ||
лізосоми, пероксисоми, клітинний центр) і спеціального (джгутики, війки, нейро-, | лізосоми, пероксисоми, клітинний центр) і спеціального (джгутики, війки, нейро-, | ||
| − | і міофібрили) призначення. | + | і міофібрили) призначення. |
| + | |||
| + | МЕМБРАННІ. | ||
| + | |||
| + | мітохондрії – забезпеч. кліт. енергією, бер. уч. у синтезі АТФ. | ||
| + | |||
| + | ЕПС – синтезує білки, глікоген; транспортує реч. | ||
| + | |||
| + | КГ – викон. ф-цію в упаковці конденсації та вивед. білкових секретів. синтез вуглев. | ||
| + | |||
| + | лізосоми – необх. для внутрішньоклітинного ферментативного розщеплення реч., | ||
| + | |||
| + | які потрапл. в кл. і реч, які утвор в самій клітині. | ||
| + | |||
| + | перексисоми – схожі до лізосом, але не містять ферменти. | ||
| + | |||
| + | НЕМЕМБРАННІ. | ||
| + | |||
| + | рибосоми – біосинтез білків | ||
| + | |||
| + | клітинний центр (центросома) – бер. уч. у формув веретена поділу, війок, джгутиків | ||
| + | |||
| + | мікротрубочки – бер. уч. в утв. ниток веретена поділу | ||
| + | |||
| + | мікрофіламенти – утв. цитоскелет клітини. | ||
| + | |||
| + | ''Включення'' виник. і зник. залежно від функціон. стану. | ||
| + | |||
| + | [[ядро]] – центральний інформаційний апарат клітини, що містить | ||
| + | генетичний матеріал – хромосоми; має сферичну форму. | ||
Версія за 22:07, 8 лютого 2020
Клітина – структурна одиниця живого організму. Вона обмежена мембраною, упорядкована системою клітинних структур, якій притаманні основні властивості живого організму.
Здатність до розмноження
Видозмінюватись у процесі розвитку
Накопичувати і використовувати енергію
Реагувати на подразнення
Адаптуватися до змін зовнішнього середовища
Будова
Усі клітини склад. з 3 основних частин: клітинної оболонки (плазмолеми), цитоплазми і ядра.
плазмолема – склад. з біомембрани, яку складає ліпопротеїновий комплекс, що містить ліпідний бішар, в який занурені молекули білків.
цитоплазма – містить гіоплазму, органели, включення.
Гіоплазма – внутр. середов клітини, де відбув р-ції обміну. Містить цитозоль (воду з розчиненими у ній неорг. і орг. реч.).
Органели поділ на органели загального (мітохондрії, рибосоми, ЕПС, КГ, лізосоми, пероксисоми, клітинний центр) і спеціального (джгутики, війки, нейро-, і міофібрили) призначення.
МЕМБРАННІ.
мітохондрії – забезпеч. кліт. енергією, бер. уч. у синтезі АТФ.
ЕПС – синтезує білки, глікоген; транспортує реч.
КГ – викон. ф-цію в упаковці конденсації та вивед. білкових секретів. синтез вуглев.
лізосоми – необх. для внутрішньоклітинного ферментативного розщеплення реч.,
які потрапл. в кл. і реч, які утвор в самій клітині.
перексисоми – схожі до лізосом, але не містять ферменти.
НЕМЕМБРАННІ.
рибосоми – біосинтез білків
клітинний центр (центросома) – бер. уч. у формув веретена поділу, війок, джгутиків
мікротрубочки – бер. уч. в утв. ниток веретена поділу
мікрофіламенти – утв. цитоскелет клітини.
Включення виник. і зник. залежно від функціон. стану.
ядро – центральний інформаційний апарат клітини, що містить генетичний матеріал – хромосоми; має сферичну форму.