Відмінності між версіями «З’єднання кісток, види. Будова суглоба, допоміжний апарат суглоба. Класифікація суглобів, види рухів у суглобах.»

Матеріал з Wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: Класифікація з'єднання кісток. Всю різновиди з'єднання кісток можна розділити на дві г...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
Класифікація з'єднання кісток.
+
'''Артросиндесмологія''' – наука про з'єднання кісток.
  
Всю різновиди з'єднання кісток можна розділити на дві групи:
+
З'єднання кісток об’єднують кістки скелета в єдине ціле. Ці з'єднання мають різну будову, фізичні власт(міцність, пружність, рухомість).
  
1) синартрози (synarthrosis) – коли одна кістка з'єднується з іншою без проміжку між ними;
+
'''Види з'єднань між кістками:'''
 +
#Неперервні (синартрози) – між кістками є прошарок сполучної тканини, хряща або м’яза. Вони нерухомі або малорухомі.
 +
#ерервні (діарторози, суглоби) – між кістками порожнина, більш рухомі.
 +
#Напівсуглоби (симфізи) – перехідна форма між неперервними і перервними з'єднаннями. В хрящі, що знаходиться між кістками, є щілина.
 +
Суглоби утворюються тоді, коли є:
 +
• наявність двох суглобових поверхонь
 +
• капсула, або суглобова сумка (герметично оточує суглобову порожнину)
 +
• синовіальна рідина (змочує суглобові поверхні для зменш тертя під час рухів)
 +
• порожнина
 +
 +
Допоміжні апарати: допоміжні зв'язки, суглобові губи, диски, меніски, сесамоподібні кістки, синовіальні складки і ворсинки. Вони виник у суглобах, на які припадає велике функціональне навантаження.
  
2) синовіальні з'єднання (juncturae synoviales), або суглоби (articulatio) – з'єднання кісток за наявності між ними суглобових поверхонь.
+
Класифіккація суглобів:
 +
1. за кількістю суглобових поверхонь:
 +
• прості (якщо в утворенні суглоба бере участь дві кістки) - між фалангові суглоби.
 +
• складні (якщо в утворенні суглоба бере участь більше ніж дві кістки) -  ліктьовий суглоб
 +
• комплексні (якщо всередині суглоба є диски, меніски) -  колінний суглоб
 +
• комбіновані (суглоб склад з двох анатомічно відокремлених суглобів, які функціонують одночасно) – скронево-нижньощелепний
 +
2. за функцією:
 +
• одноосьові – коли в суглобі можливі рухи навколо однієї осі. За формою поділяються на блокоподібні та циліндричні.
 +
• двохосьові – коли в суглобі можливі рухи навколо двох осей. За формою поділяються на еліпсоподібні, виросткові, сідлоподібні.
 +
• багатоосьові – коли в суглобі можливі рухи навколо трьох осей. За формою поділяються на кулясті, плоскі, чашкоподібні
  
Синартрози поділяються на три види: волокнисті, хрящові та кісткові з’єднання.
+
Види рухів у суглобах:
 +
• фронтальні (рухи згинання, розгинання)
 +
• сагітальні (приведення, відведення)
 +
• вертикальні (обертання)
 +
Коловий рух – послідовний рух навколо трьох осей (кисть)
  
З’єднання кісток за допомогою сполучної (волокнистої) тканини називають волокнистими з’єднаннями (juncturae fibrosae; fibra - волокно).
+
Велична об’єму рухів залежить від форми суглоба, кількості та розташування зв'язок, що укріплюють суглоб. від розташування та ступеня розтягування  м'язів, які оточують суглоб.
 
 
Якщо в проміжку між кістками міститься хрящова тканина, такі з'єднання називають хрящовими (juncturae cartilagineae; cartilago - хрящ).
 
 
 
Якщо хрящова тканина, що міститься між кістками, перетворюється на кісткову, таке з’єднання називають кістковим з’єднанням (juncturae osseae). Такі види з'єднань кісток повторюють розвиток кісткової тканини у внутрішньоутробному розвитку. Як відомо, скелет у своєму розвитку проходить три стадії: сполучнотканинну, хрящову і кісткову.
 
 
 
Волокнисті з’єднання, вони бувають у вигляді перетинок і швів.
 
 
 
Якщо між кістками великий проміжок, сполучна тканина між ними перетворюється на міжкісткову перетинку (membrana interossea).
 
 
 
Якщо сполучна тканина між кістками черепа перетворюється на тонкий прошарок, утворюється шво (sutura; мал. 40 а). За формою з’єднання кісткового краю шви поділяють на зубчасте (sutura serrata), лускате (sutura squamosa), плоске (sutura plana). Як окремий вид з’єднання виділяють ще вклинення (gomphosis) – з’єднання коренів зубів з комірками верхньої та нижньої щелеп.
 
 
 
До складу хрящових з'єднань (мал. 40 б). належать: синхондрози – первинні хрящові безперервні з’єднання (постійні і тимчасові) та вторинні - симфізи. Постійні синхондрози існують протягом усього життя, наприклад, синхондрози між кам’янистою частиною скроневої кістки і клиноподібною кісткою, між кам’янистою частиною скроневої кістки і потиличною кісткою, а також між І ребром і грудниною. Крім того, за властивостями хряща їх поділяють на гіалінові і волокнисті. Усі названі синхондрози належать до гіалінових. Волокнисті синхондрози є там, де виникає великий опір механічним навантаженням.
 
 
 
Тимчасові синхондрози існують тільки в періоди росту людини, після чого вони заміщуються на кісткові з’єднання. До тимчасових синхондрозів належать з’єднання між тілом кістки і наростком трубчастих кісток, між трьома кістками тазового пояса, які згодом зрощуються в одну кульшову кістку, а також клино-потиличний (synchondrosis spheno-оссіріtalis), клино-решітчастий (synchondrosis spheno-ethmoidalis), внутрішньопотиличний (synchondrosis intraoccipitalis) та ін.
 

Версія за 18:44, 9 лютого 2020

Артросиндесмологія – наука про з'єднання кісток.

З'єднання кісток об’єднують кістки скелета в єдине ціле. Ці з'єднання мають різну будову, фізичні власт(міцність, пружність, рухомість).

Види з'єднань між кістками:

  1. Неперервні (синартрози) – між кістками є прошарок сполучної тканини, хряща або м’яза. Вони нерухомі або малорухомі.
  2. ерервні (діарторози, суглоби) – між кістками порожнина, більш рухомі.
  3. Напівсуглоби (симфізи) – перехідна форма між неперервними і перервними з'єднаннями. В хрящі, що знаходиться між кістками, є щілина.

Суглоби утворюються тоді, коли є: • наявність двох суглобових поверхонь • капсула, або суглобова сумка (герметично оточує суглобову порожнину) • синовіальна рідина (змочує суглобові поверхні для зменш тертя під час рухів) • порожнина

Допоміжні апарати: допоміжні зв'язки, суглобові губи, диски, меніски, сесамоподібні кістки, синовіальні складки і ворсинки. Вони виник у суглобах, на які припадає велике функціональне навантаження.

Класифіккація суглобів: 1. за кількістю суглобових поверхонь: • прості (якщо в утворенні суглоба бере участь дві кістки) - між фалангові суглоби. • складні (якщо в утворенні суглоба бере участь більше ніж дві кістки) - ліктьовий суглоб • комплексні (якщо всередині суглоба є диски, меніски) - колінний суглоб • комбіновані (суглоб склад з двох анатомічно відокремлених суглобів, які функціонують одночасно) – скронево-нижньощелепний 2. за функцією: • одноосьові – коли в суглобі можливі рухи навколо однієї осі. За формою поділяються на блокоподібні та циліндричні. • двохосьові – коли в суглобі можливі рухи навколо двох осей. За формою поділяються на еліпсоподібні, виросткові, сідлоподібні. • багатоосьові – коли в суглобі можливі рухи навколо трьох осей. За формою поділяються на кулясті, плоскі, чашкоподібні

Види рухів у суглобах: • фронтальні (рухи згинання, розгинання) • сагітальні (приведення, відведення) • вертикальні (обертання) Коловий рух – послідовний рух навколо трьох осей (кисть)

Велична об’єму рухів залежить від форми суглоба, кількості та розташування зв'язок, що укріплюють суглоб. від розташування та ступеня розтягування м'язів, які оточують суглоб.