Лікувальний масаж

Визначення

Масаж ( від фр. Мasser — розтирати) – це метод лікування і профілактики захворювань являю собою сукупність прийомів механічно дозованої дії на різні ділянки тіла руками масажиста або іншими предметами.

Фізіолоічний вплив

Переваги

Масаж знижує швидкість утворення продуктів обміну речовин, таких як молочна кислота, сечовина, креатинін і вуглекислий газ, та запобігає їх накопиченню в м'язах. Масаж допомагає зняти судоми м'язів, посилює їх кровопостачання і живлення, покращує тонус м'язів і допомагає запобігти або відстрочити розвиток атрофії м'язів у результаті вимушеної бездіяльності. Масаж знімає відчуття дискомфорту, дратівливість, нервову збудливість. Масаж покращує стан імунної системи, і допомагає відновленню ушкоджених м'яких тканин за рахунок збільшення циркуляції крові в уражених ділянках.

Масаж розширює і відкриває кровоносні судини, покращуючи кровообіг, у ділянках, на яких проводився масаж, збільшується кількість капілярів, а також покращується відтік лімфи із масажованої ділянки.

Недоліки

При проведенні масажу в деяких випадках людина може відчувати деякий дискомфорт, запаморочення, легке нездужання. Серйознішими побічними ефектами масажу може стати тромбоутворення, особливо в осіб із вираженою артеріальною гіпертензією. Також при проведенні масажу можливим є пошкодження периферичних нервів, частіше при проведенні глибокого масажу недосвідченим масажистом. Окрім цього, при проведенні масажу ймовірною є передача шкірних інфекцій як від масажиста, так і занесення шкірних інфекцій на інші ділянки шкіри через руки масажиста. Частина хворих також вважає процедуру масажу дуже болючою у зв'язку із зниженим порогом больового відчуття. При проведенні інтенсивного масажу імовірним є виникнення рабдоміолізу через пошкодження м'язів. При проведенні масажу із застосуванням ароматичних масел у хворих може з'явитися алергія до ароматичних масел. При проведенні інтенсивного масажу на шкірі можуть з'явитися синці або гематоми.

Показання

• головний біль;
• біль у спині, попереку, шиї;
• артрит хронічної форми;
• м’язове розтягнення або розтягнення сухожиль;
• гіпертонія;
• бронхіт і пневмонія;
• захворювання ШКТ (гастрит, виразка не в стадії загострення);
• параліч або часткові порушення рухливості опорно-рухового апарату;
• перелом кінцівок;
• радикуліт;
• в якості реабілітації після перенесення серцево-судинного захворювання;
• при остеохондрозі.

Протипоказання

Абсолютні протипоказання до масажу:

• злоякісні пухлини;
• хвороби крові;
• психічні розлади з пошкодженням психіки;
• аневризма серця або периферичних судин і аорти;
• цинга;
• туберкульоз в активній формі;
• гангрена;
• СНІД;
• тромбоз судин;
• запальний процес кісткового мозку;
• венеричні хвороби.

Тимчасові протипоказання до масажу:

• алергія шкірного покриву;
• при пошкодженні шкіри (рани, опіки тощо);
• печінкова та ниркова недостатність;
• біль у животі, нудота та блювання;
• гіпертонічна криза;
• гнійні висипання на будь-якій ділянці тіла;
• наявність внутрішньої кровотечі або схильність до неї;
• за наявності каменях у жовчному міхурі;
• у період вагітності.

Основні прийоми класичного масажу

1. Погладжування

З цього прийому рекомендується як розпочинати сеанс масажу, так і завершувати сеанс. Погладжування має знеболювальну дію, покращує трофіку тканин, знімає нервове напруження, покращує кровообіг та лімфообіг у ділянці масажу, покращує стан м'язів у ділянці масажу. Погладжування може бути площинним — поверхневим і глибоким, а також обхоплюючим — безперервним та переривчатим. Погладжування можна виконувати поздовжно, поперечно, зигзагоподібно, спіралеподібно, концентрично, колоподібно, а також комбінованим методом (поєднанням кількох видів виконання погладжування). Також можуть застосовувати допоміжні методи погладжування — гребенеподібне, граблеподібне, хрестоподібне, щипцеподібне погладжування.

2. Розтирання

Розтирання відрізняється від погладжування більш енергійною дією на тканини організму, та полягає у зміщенні або розтягненні шкіри разом із нижче розміщеними тканинами у різних напрямках. Цей прийом подібний до погладжування, проте відрізняється від нього застосуванням більшої сили притискання на шкіру, при цьому рука масажиста не просто ковзає по шкірі, а зсуває її під час руху. Розтирання значно покращує кровообіг масажованих ділянок, покращує трофіку тканин, сприяє розгладжуванню рубців, злук, розсмоктуванню та видаленню відкладень у суглобах та сухожилках, покращує скоротливу здатність м'язів, знижує збудливість у периферичних нервах, зменшує біль при невритах та невралгіях. Розтирання може виконуватися як одною, так і двома руками. Розтирання може проводитися як прямолінійно — поздовжно або поперечно, а також колоподібно, спіралеподібно та зигзагоподібно. Як додаткові прийоми розтирання можуть проводитися гребенеподібне розтирання, щипцеподібне розтирання, пиляння, штрихування, стругання та перетинання.

3. Розминання

Розминання — це прийом масажу, при якому руки масажиста захоплюють, відтягують, зсувають, розтягують та здавлюють тканини масажованої ділянки, чим практично проводиться пасивна гімнастика для судин і м'язів масажованої ділянки. Під час проведення розминання збільшується тонус м'язів, які знаходяться в спокої, та зменшується тонус м'язів, які знаходяться у напруженні, тобто масаж сприяє нормалізації тонусу м'язів. Розминання має стимулюючий вплив на нервову систему, покращує еластичність шкіри, згідно даних частини клінічних досліджень, при масажі також збільшується частота серцевих скорочень, покращується дихання і збільшується притік артеріальної крові до масажованої ділянки. Розминання проводиться у поздовжному, поперечному, півколовому, спіралевидному напрямках. Розрізняють також безперервне та переривчасте розминання.

4. Вібрація

Вібрація — це прийом масажу, при якому руками масажиста або спеціальними апаратами проводиться серія різноманітних коливальних рухів. Вібрація може бути безперервною або переривистою. Безперервна вібрація поділяється на лабільну, при якій рука масажиста пересувається у якийсь бік, та стабільну, при якій масаж проводиться в одному місці. Стабільна вібрація, яка здійснюється одним пальцем, рідше двома пальцями, в одній точці, називається точковим масажем. Основними прийомами вібрації є поздовжна, поперечна, зигзагоподібна та спіралевидна вібрація. Додатковими прийомами вібрації є струшування, потрушування, підштовхування, рубання, поплескування, пунктування, стібання та вдаряння.

Додаткові прийоми масажу

Додаткові прийоми погладжування

• щипцеподібне погладжування - виконується щипцеподібно складеними І-ІІ чи І та ІІ-ІУ пальцями, які захоплюють масажовану ділянку і здійснюють по ній ковзаючі рухи
• граблеподібне погладжування - проводиться граблеподібно поставленими пальцями, які розміщуються під кутом 30-45°.
• гребенеподібне погладжування - виконується кістковими виступами дистальних відділів основних фаланг зігнутих у кулак пальців.
• хрестеподібне погладжування - виконується долонними поверхнями обох кистей при складених навхрест пальцях
• гладження - проводиться тильною поверхнею кисті чи основних та середніх фаланг 2-5 пальців, зігнутих у п'ястково-фалангових суглобах під прямим кутом до долоні

Додаткові прийоми розтирання

• Штрихування - виконується подушечками І,II,III пальців зокрема або ІІ-IУ одночасно, складеними "лопаткою".
• Стругання - Всі пальці з'єднані, випрямлені. Подушечки ІІ-ІУ пальців короткими поступальними рухами занурюються в тканини під кутом 30-50° і швидкими натискуваннями здійснюють їх розтягнення та зміщення
• Граблеподібне розтирання - розтирання виконується кістковими виступами дистальних відділів основних фаланг пальців, зігнутих у кулак
• Щипцеподібне розтирання - виконується кінцями I-І І або І, II, III пальців, складених у вигляді щипців, які накладають на сухожилок, м'яз або палець.
• Пиляння - виконується ліктьовим краєм однієї або двох кистей, розміщених на відстані 1-2 см долонями досередини
• Пересікання - виконується променевим краєм кисті при максимально відведеному великому пальці

Додаткові прийоми розминання