Відмінності між версіями «Кістки та з’єднання вільної нижньої кінцівки.»

Матеріал з Wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: азовий пояс (cingulum pelvicum) утворюють парні кульшові кістки, що попереду з’єднуються між со...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
азовий пояс (cingulum pelvicum) утворюють парні кульшові кістки, що попереду з’єднуються між собою лобковим симфізом, а позаду вони зчленовуються з крижовою кісткою за допомогою крижовоклубового суглоба. Окрім того, кістки тазового пояса з’єднуються між собою потужними зв’язками – синдесмозами .
+
Тазовий пояс (cingulum pelvicum) утворюють парні кульшові кістки, що попереду з’єднуються між собою лобковим симфізом, а позаду вони зчленовуються з крижовою кісткою за допомогою крижовоклубового суглоба. Окрім того, кістки тазового пояса з’єднуються між собою потужними зв’язками – синдесмозами .
  
 
Кульшова кістка складається з клубової, лобкової і сідничої кісток, які сполучаються між собою тілами в ділянці кульшової западини. У людини до 17–22-річного віку ці кістки з’єднані синхондрозом, який після скостеніння (20–25 років) перетворюється на синостоз.
 
Кульшова кістка складається з клубової, лобкової і сідничої кісток, які сполучаються між собою тілами в ділянці кульшової западини. У людини до 17–22-річного віку ці кістки з’єднані синхондрозом, який після скостеніння (20–25 років) перетворюється на синостоз.

Поточна версія на 15:25, 16 травня 2020

Тазовий пояс (cingulum pelvicum) утворюють парні кульшові кістки, що попереду з’єднуються між собою лобковим симфізом, а позаду вони зчленовуються з крижовою кісткою за допомогою крижовоклубового суглоба. Окрім того, кістки тазового пояса з’єднуються між собою потужними зв’язками – синдесмозами .

Кульшова кістка складається з клубової, лобкової і сідничої кісток, які сполучаються між собою тілами в ділянці кульшової западини. У людини до 17–22-річного віку ці кістки з’єднані синхондрозом, який після скостеніння (20–25 років) перетворюється на синостоз.

Крижово-клубовий суглоб (articulatio sacroiliaca) парний, за формою плоский, багатоосьовий, але майже нерухомий. Суглоб утворений вушкоподібними поверхнями клубової і крижової кісток. Суглобовий хрящ найтовщий на вушкоподібній поверхні крижової кістки. Суглобова капсула дуже міцна, сильно натягнута, прикріплюється до країв суглобових поверхонь і зростається з окістям та зв’язками. Цей суглоб укріплений трьома міцними позакапсульними зв’язками. Попереду розташована тонка передня крижово-клубова зв’язка (lig. sacroiliacum anterius), волокна якої йдуть поперечно і косо від тазової поверхні крижової кістки до клубової кістки. Міжкісткова крижово-клубова зв’язка (lig. sacroiliacum interosseum) найміцніша, вона зростається з задньою поверхнею капсули суглоба і заповнює щілину між горбистостями крижової і клубової кісток. Задня крижово-клубова зв’язка (lig. sacroiliacum posterius) починається від верхньої і нижньої задніх клубових остей і прикріплюється до бічного крижового гребеня. Вона прикриває позаду міжкісткову крижово-клубову зв’язку .

Укріплює крижово-клубовий суглоб ще й міцна клубово-поперекова зв’язка (lig. iliolumbаle), яка починається від поперечних відростків IV–V поперекових хребців і прикріплюється до задньої частини гребеня клубової кістки та її горбистості.

Крижово-клубовий суглоб малорухомий і дуже міцний. Вклинюючись між двома кульшовими кістками, крижова кістка, за висловом П. Ф. Лесгафта, є “ключем тазового кільця”. Навіть маса тулуба не може змістити крижову кістку вниз і вперед у крижово-клубових суглобах, що міцно укріплені зв’язками. Цей суглоб виконує ще й функцію “амортизатора” при ходінні і стрибках. У жінок у цьому суглобі обсяг рухів більший, ніж у чоловіків, можливі ізольовані рухи, в основному різноманітні ковзання крижової кістки у крижовоклубових суглобах в межах 8–14°.

Крижово-клубовий суглоб кровопостачається гілками від поперекової, клубово-поперекової і бічної крижової артерій. Венозна кров відтікає в однойменні вени. Відтік лімфи здійснюється по глибоких лімфатичних судинах у крижові і поперекові лімфатичні вузли. Суглоб іннервують гілки поперекового і крижового нервових сплетень.