Лікувальний масаж

Матеріал з Wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Визначення

Масаж ( від фр. Мasser — розтирати) – це метод лікування і профілактики захворювань являю собою сукупність прийомів механічно дозованої дії на різні ділянки тіла руками масажиста або іншими предметами. Файл:655934388 1 644x461 massazh-nikolaev-professionalnyy-ozdorovitelnyy-massazh-150grn-nikolaev rev002.img

Фізіологічний вплив

Переваги

Масаж знижує швидкість утворення продуктів обміну речовин, таких як молочна кислота, сечовина, креатинін і вуглекислий газ, та запобігає їх накопиченню в м'язах. Масаж допомагає зняти судоми м'язів, посилює їх кровопостачання і живлення, покращує тонус м'язів і допомагає запобігти або відстрочити розвиток атрофії м'язів у результаті вимушеної бездіяльності. Масаж знімає відчуття дискомфорту, дратівливість, нервову збудливість. Масаж покращує стан імунної системи, і допомагає відновленню ушкоджених м'яких тканин за рахунок збільшення циркуляції крові в уражених ділянках.

Масаж розширює і відкриває кровоносні судини, покращуючи кровообіг, у ділянках, на яких проводився масаж, збільшується кількість капілярів, а також покращується відтік лімфи із масажованої ділянки.

Недоліки

При проведенні масажу в деяких випадках людина може відчувати деякий дискомфорт, запаморочення, легке нездужання. Серйознішими побічними ефектами масажу може стати тромбоутворення, особливо в осіб із вираженою артеріальною гіпертензією. Також при проведенні масажу можливим є пошкодження периферичних нервів, частіше при проведенні глибокого масажу недосвідченим масажистом. Окрім цього, при проведенні масажу ймовірною є передача шкірних інфекцій як від масажиста, так і занесення шкірних інфекцій на інші ділянки шкіри через руки масажиста. Частина хворих також вважає процедуру масажу дуже болючою у зв'язку із зниженим порогом больового відчуття. При проведенні інтенсивного масажу імовірним є виникнення рабдоміолізу через пошкодження м'язів. При проведенні масажу із застосуванням ароматичних масел у хворих може з'явитися алергія до ароматичних масел. При проведенні інтенсивного масажу на шкірі можуть з'явитися синці або гематоми.

Показання

  • головний біль;
  • біль у спині, попереку, шиї;
  • артрит хронічної форми;
  • м’язове розтягнення або розтягнення сухожиль;
  • гіпертонія;
  • бронхіт і пневмонія;
  • захворювання ШКТ (гастрит, виразка не в стадії загострення);
  • параліч або часткові порушення рухливості опорно-рухового апарату;
  • перелом кінцівок;
  • радикуліт;
  • в якості реабілітації після перенесення серцево-судинного захворювання;
  • при остеохондрозі.

Протипоказання

Абсолютні протипоказання до масажу:

  • злоякісні пухлини;
  • хвороби крові;
  • психічні розлади з пошкодженням психіки;
  • аневризма серця або периферичних судин і аорти;
  • цинга;
  • туберкульоз в активній формі;
  • гангрена;
  • СНІД;
  • тромбоз судин;
  • запальний процес кісткового мозку;
  • венеричні хвороби.

Тимчасові протипоказання до масажу:

  • алергія шкірного покриву;
  • при пошкодженні шкіри (рани, опіки тощо);
  • печінкова та ниркова недостатність;
  • біль у животі, нудота та блювання;
  • гіпертонічна криза;
  • гнійні висипання на будь-якій ділянці тіла;
  • наявність внутрішньої кровотечі або схильність до неї;
  • за наявності каменях у жовчному міхурі;
  • у період вагітності.

Основні прийоми класичного масажу

1. Погладжування

З цього прийому рекомендується як розпочинати сеанс масажу, так і завершувати сеанс. Погладжування має знеболювальну дію, покращує трофіку тканин, знімає нервове напруження, покращує кровообіг та лімфообіг у ділянці масажу, покращує стан м'язів у ділянці масажу. Погладжування може бути площинним — поверхневим і глибоким, а також обхоплюючим — безперервним та переривчатим. Погладжування можна виконувати поздовжно, поперечно, зигзагоподібно, спіралеподібно, концентрично, колоподібно, а також комбінованим методом (поєднанням кількох видів виконання погладжування). Також можуть застосовувати допоміжні методи погладжування — гребенеподібне, граблеподібне, хрестоподібне, щипцеподібне погладжування.

2. Розтирання

Розтирання відрізняється від погладжування більш енергійною дією на тканини організму, та полягає у зміщенні або розтягненні шкіри разом із нижче розміщеними тканинами у різних напрямках. Цей прийом подібний до погладжування, проте відрізняється від нього застосуванням більшої сили притискання на шкіру, при цьому рука масажиста не просто ковзає по шкірі, а зсуває її під час руху. Розтирання значно покращує кровообіг масажованих ділянок, покращує трофіку тканин, сприяє розгладжуванню рубців, злук, розсмоктуванню та видаленню відкладень у суглобах та сухожилках, покращує скоротливу здатність м'язів, знижує збудливість у периферичних нервах, зменшує біль при невритах та невралгіях. Розтирання може виконуватися як одною, так і двома руками. Розтирання може проводитися як прямолінійно — поздовжно або поперечно, а також колоподібно, спіралеподібно та зигзагоподібно. Як додаткові прийоми розтирання можуть проводитися гребенеподібне розтирання, щипцеподібне розтирання, пиляння, штрихування, стругання та перетинання.

3. Розминання

Розминання — це прийом масажу, при якому руки масажиста захоплюють, відтягують, зсувають, розтягують та здавлюють тканини масажованої ділянки, чим практично проводиться пасивна гімнастика для судин і м'язів масажованої ділянки. Під час проведення розминання збільшується тонус м'язів, які знаходяться в спокої, та зменшується тонус м'язів, які знаходяться у напруженні, тобто масаж сприяє нормалізації тонусу м'язів. Розминання має стимулюючий вплив на нервову систему, покращує еластичність шкіри, згідно даних частини клінічних досліджень, при масажі також збільшується частота серцевих скорочень, покращується дихання і збільшується притік артеріальної крові до масажованої ділянки. Розминання проводиться у поздовжному, поперечному, півколовому, спіралевидному напрямках. Розрізняють також безперервне та переривчасте розминання.

4. Вібрація

Вібрація — це прийом масажу, при якому руками масажиста або спеціальними апаратами проводиться серія різноманітних коливальних рухів. Вібрація може бути безперервною або переривистою. Безперервна вібрація поділяється на лабільну, при якій рука масажиста пересувається у якийсь бік, та стабільну, при якій масаж проводиться в одному місці. Стабільна вібрація, яка здійснюється одним пальцем, рідше двома пальцями, в одній точці, називається точковим масажем. Основними прийомами вібрації є поздовжна, поперечна, зигзагоподібна та спіралевидна вібрація. Додатковими прийомами вібрації є струшування, потрушування, підштовхування, рубання, поплескування, пунктування, стібання та вдаряння.

Додаткові прийоми масажу

Додаткові прийоми погладжування

  • щипцеподібне погладжування - виконується щипцеподібно складеними І-ІІ чи І та ІІ-ІУ пальцями, які захоплюють масажовану ділянку і здійснюють по ній ковзаючі рухи
  • граблеподібне погладжування - проводиться граблеподібно поставленими пальцями, які розміщуються під кутом 30-45°.
  • гребенеподібне погладжування - виконується кістковими виступами дистальних відділів основних фаланг зігнутих у кулак пальців.
  • хрестеподібне погладжування - виконується долонними поверхнями обох кистей при складених навхрест пальцях
  • гладження - проводиться тильною поверхнею кисті чи основних та середніх фаланг 2-5 пальців, зігнутих у п'ястково-фалангових суглобах під прямим кутом до долоні

Додаткові прийоми розтирання

  • Штрихування - виконується подушечками І,II,III пальців зокрема або ІІ-IУ одночасно, складеними "лопаткою".
  • Стругання - всі пальці з'єднані, випрямлені. Подушечки ІІ-ІУ пальців короткими поступальними рухами занурюються в тканини під кутом 30-50° і швидкими натискуваннями здійснюють їх розтягнення та зміщення
  • Граблеподібне розтирання - розтирання виконується кістковими виступами дистальних відділів основних фаланг пальців, зігнутих у кулак
  • Щипцеподібне розтирання - виконується кінцями I-І І або І, II, III пальців, складених у вигляді щипців, які накладають на сухожилок, м'яз або палець.
  • Пиляння - виконується ліктьовим краєм однієї або двох кистей, розміщених на відстані 1-2 см долонями досередини
  • Пересікання - виконується променевим краєм кисті при максимально відведеному великому пальці

Додаткові прийоми розминання

  • валяння - руки розміщуються з обох боків кінцівок, долонями досередини. Виконуючи паралельні рухи в протилежних напрямках, масажовані тканини стискають, зміщують, перетирають між долонями обох рук
  • накочування - ліва рука ліктьовим краєм кисті занурюється якнайглибше в товщу черевної стінки. У цей час права рука прямими або зігнутими в кулак пальцями накочує м'які тканини на ліву долоню і потім коловими рухами розминає їх.
  • зміщення - пальцями рук піднімають і захоплюють підлеглі тканини в складку, потім ритмічними рухами зміщують складку в різних напрямках.
  • розтягування - виконується пальцями однієї чи двох рук, які, захопивши масажовані тканини, розтягують їх в протилежних напрямках
  • натискування - виконується долонною поверхнею нігтьових фаланг великого, вказівного чи декількох пальців, всією долонею, опорною частиною кисті, кулаком, обтяженою кистю, тильною поверхнею пальців, які щільно прилягають до шкіри
  • щипцеподібне розминання - виконується пальцями, складеними у вигляді щипців.
  • посмикування - тканини захоплюють між великим та вказівним чи великим та іншими пальцями однієї чи обох рук, відтягують назовні і відпускають.
  • стискання - виконується долонними поверхнями кистей або пальців, які короткими ритмічними рухами стискають тканини.
  • гребенеподібне розминання - иконують кістковими виступами середніх міжфалангових суглобів стиснутих у кулак ІІ-V пальців.

Додаткові прийоми вібрації

Додаткові прийоми безперервної вібрації

  • потрушування - кисть масажиста з широко розведеними пальцями накладається на м'яз (групу м'язів), і, дещо обхопивши його, проводять потрушування
  • стрясання - масажована ділянка розміщується між першим та іншими пальцями чи між обома кистями. Техніка залежить від місця проведення стрясання
  • струшування - використовується при масажі кінцівок, для стимуляції лімфо- та кровотоку
  • підштовхування - ліва рука накладається на ділянку проекції внутрішнього органа на поверхню тіла, права - короткими ритмічними поштовхами підштовхує шкіру, підлеглі тканини, органи до лівої руки

Додаткові прийоми переривчастої вібрації

  • пунктування - виконують долонними поверхнями кінцевих фаланг ІІ-III або ІІ-ІV пальців, які рухаються одночасно або послідовно. Швидкість - 100-160 ударів за 1 хв
  • поколочування - виконується кулаком (його ліктьовим краєм) або кінчиками пальців
  • поплескування - виконується долонною поверхнею кисті при дещо зігнутих пальцях однією або двома руками, які рухаються послідовно. При цьому пальці повинні бути щільно зімкнутими, перший палець щільно притиснутий до долоні.
  • рубання - виконується ліктьовим краєм кисті, яка при цьому перебуває в середньому положенні між пронацією та супінацією.
  • шмагання - виконується одним або декількома пальцями та всією долонею у вигляді дотичних ударів по покривних тканинах.