М’язи спини, функції їх.

Спина (dorsum) займає задню поверхню тулуба від зовнішнього потиличного виступу і верхньої каркової лінії вгорі до крижово-клубового зчленування, задніх відділів клубових гребенів і куприка знизу. З боків ділянка спини обмежована задніми пахвовими лініями (lineae axillares posteriores). Топографічними орієнтирами служать умовні вертикальні (прямовисні) лінії. Нагадаємо, що задня серединна лінія (linea mediana posterior) проходить уздовж остистих відростків хребців; прихребтова лінія (linea paravertebralis) йде уздовж хребтового стовпа на рівні реброво-поперечних суглобів; лопаткова лінія (linea scapulаris) проходить через нижній кут лопатки. На спині розрізняють непарні ділянки: хребтову (regio vertebralis), крижову (regio sacralis) і парні ділянки: лопаткову (regio scapularis), підлопаткову (regio infrascapularis) і поперекову (regio lumbalis). Задню шийну ділянку (regio cervicalis (colli) posterior) ще називають карковою ділянкою (regio nuchae).

Усі м’язи спини (mm. dorsi) є парними і розташовуються шарами. Розрізняють поверхневі і глибокі м’язи спини.

До поверхневих м’язів спини належать: трапецієподібний м’яз, найширший м’яз спини, великий і малий ромбоподібні м’язи, м’яз-підіймач лопатки, верхній і нижній задні зубчасті м’язи. Вони починаються на хребті і прикріплюються до лопатки, ключиці і плечової кістки, приводячи їх в рух. Зубчасті м’язи прикріплюються до ребер.

До глибоких мязів спини належать: ремінні м’язи шиї та голови, мяз-випрямляч хребта, підпотилично поперечно-остьові, міжостьові і між поперечні.

Поверхневі м’язи спини

Поверхневі м’язи спини за формою плоскі, вони розташовані трьома шарами. У першому (зовнішньому) шарі залягає трапецієподібний м’яз і найширший м’яз спини; у другому – великий і малий ромбоподібні м’язи і м’яз-підіймач лопатки; у третьому шарі – верхній і нижній задні зубчасті м’язи. М’язи першого та другого шарів прикріплюються до кісток грудного пояса і до плечової кістки, третього шару – до ребер.