Визначення за місцем розташування основних груп м’язів людини та топографічних утворень, що мають значення для практичної медицини.

Мімічні м’язи розміщені в ділянці обличчя, навколо його природних отворів: очні ямки, ніс і рот. Мімічні м’язи одним, а іноді і двома своїми кінцями прикріплюються до шкіри обличчя. Під час скорочення вони зміщують шкіру, зумовлюючи відповідну міміку, тобто той чи інший вираз обличчя. До мімічних м’язів належать: колові м’язи ока і рота, вище від них міститься лобовий м’яз, під час скорочення якого піднімаються брови і утворюються поперечні складки на лобі. Під час скорочення колового м’яза рота закривається рот, відбувається акт ссання, жування, вимовляння звуків.

До групи жувальних м’язів відносяться парні м’язи: скроневий, власне жувальний, внутрішній і зовнішній криловидні. Завдяки скороченням цих м’язів відбуваються складні жувальні рухи нижньої щелепи.

М’язи шиї можна розділити на дві групи: м’язи, що лежать над гортанню і великими судинами (груднинно-ключично-соскоподібний, який починається двома головками: однією на рукоятці груднини, а другою — на ключиці і прикріплюється до сосковидного відростка скроневої кістки) і глибокі м’язи шиї, які безпосередньо прилягають до хребта і беруть участь в рухах голови (закидають голову, нахиляють і повертають її). а - вид спереду:1 - підвищення мізинця; 2 - поверхневий згинач пальців; 3 - ліктьовий згинач зап‘ястка; 4 - триголовий м‘яз плеча; 5 - дзьобоподібний м‘яз; 6 - великий круглий м‘яз; 7 - найширший м‘яз спини; 8 - передній зубчастий м‘яз; 9 - зовнішній косий м‘яз живота; 10 - клубово-поперековий м‘яз; 11 - чотириголовий м‘яз стегна; 12 - кравецький м‘яз; 13 - медіальний широкий м‘яз стегна; 14 - великогомілковий передній м‘яз; 15 - п‘яткове сухожилля; 16 - тонкий м‘яз; 17 - верхній удержувач м‘язів-розгиначів; 18 - малогомілковий м‘яз; 19 - променевий згинач зап‘ястка; 20 - плечо-променевий м‘яз; 21 - двоголовий м‘яз плеча; 22 - дельтоподібний м‘яз; 23 - великий грудний м‘яз; 24 - груднинно-ключично-соскоподібний м‘яз; 25 - жувальний м‘яз; 26 - коловий м‘яз ока; 27 - підвищення великого пальця;

б - вид ззаду: 1 - груднинно-ключично-соскоподібний м‘яз; 2 - трапецієподібний м‘яз; 3 - дельтоподібний м‘яз; 4 - триголовий м‘яз плеча; 5 - двоголовий м‘яз плеча; 6 - плечо-променевий м‘яз; 7 - променевий згинач зап‘ястка; 8 - розгинач пальців; 9 - великий сідничний м‘яз; 10 - двоголовий м‘яз стегна; 11 - литковий м‘яз; 12 - камбалоподібний м‘яз; 13 - довгий малогомілковий м‘яз; 14 - сухожилля довгого розгинача пальців; 15 - зовнішній косий м‘яз живота; 16 - найширший м‘яз спини; 17 - великий ромбоподібний м‘яз; 18 - великий круглий м‘яз; 19 - підосний м‘яз; 20 - плечовий м‘яз.

М’язи тулуба можна поділити на три великі групи: м’язи спини, грудей і живота. Найбільш поверхнево лежить трапецієвидний і широкий м’яз спини. Найглибше розміщені м’язи-розгиначі хребта. Вони беруть участь у розгинанні хребетного стовпа назад і вбік. Поверхневі м’язи беруть участь у рухах верхніх кінцівок і грудної клітки.

У ділянці грудей розміщені м’язи: великий грудний, який рухає плечову кістку — піднімає і повертає всередину плече, підняту руку опускає і тягне назад; малий грудний м’яз, який відтягує плечовий пояс униз і вперед; передній зубчастий відтягує лопатку вперед і вбік; міжреберні м’язи, які відіграють роль у дихальних рухах: зовнішні міжреберні м’язи піднімають ребра, сприяючи актові вдиху, а внутрішні міжреберні — опускають ребра, сприяючи глибокому видиху.

До м’язів черевного преса належать: прямий м’яз живота, який стримує внутрішньочеревний тиск, сприяє зміцненню черевного преса, згинає хребет, опускає ребра; зовнішній косий м’яз — при одночасному скороченні обох зовнішніх косих м’язів живота тулуб згинається вперед, при почерговому скороченні правого і лівого м’язів тулуб обертається навколо поздовжньої осі; внутрішній косий м’яз живота бере участь у здійсненні рухів тулуба. Скорочуючись, м’язи живота діють на внутрішні органи — черевний прес, що сприяє виділенню сечі, калу, а також пологовому актові. Скорочення м’язів черевного преса сприяє рухові крові у венозній системі, здійсненню дихальних рухів.

При слабості м’язів живота може статися не тільки опущення органів черевної порожнини, а й утворення гриж. При утворенні гриж відбувається вихід внутрішніх органів — кишок, шлунка, великого сальника із черевної порожнини під шкіру живота.

До м’язів плечового пояса належать: дельтовидний, надостьовий, підостьовий, підлопатковий, великий і малий круглі м’язи.

Надостьовий м’яз відводить плече, а підостний плечову кістку назовні. Великий круглий м’яз відтягує руку назад і повертає всередину.

ельтовидний м’яз складається з трьох окремих м’язових пучків — переднього, середнього і заднього. Одночасне скорочення всіх трьох м’язів відводить руку вбік до горизонтальної лінії. Ізольоване скорочення передніх пучків м’яза тягне руку вперед, а задніх назад (рис.39). М‘язи плеча поділяють на дві групи: передню (згиначі) і задню (розгиначі). Передню групу становлять три м‘язи - двоголовий, плечовий і дзьобо-плечовий, при скороченні яких згинається плече в плечовому суглобі, згинається передпліччя в ліктьовому суглобі. Задня група м‘язів представлена триголовим м‘язом плеча та ліктьовим м‘язом. Триголовий м‘яз плеча розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі, бере участь у приведенні плеча до тулуба.

М‘язи передпліччя за анатомічною ознакою ділять на передню (згиначі) і задню (розгиначі) групи. М‘язи передньої групи згинають передпліччя, кисть, зап‘ясток, фаланги пальців кисті, повертають передпліччя і кисть до середини. М‘язи, що розміщені на задній поверхні передпліччя, розгинають кисть або пальці, обертають кисть і передпліччя назовні.

Серед м’язів кисті розрізняють: м’язи великого пальця, червоподібні, міжкісточкові і м’язи мізинця, які здійснюють різноманітні рухи.

До м’язів таза належать клубово-поперековий м’яз, який при скороченні згинає ногу в кульшовому суглобі і повертає стегно назовні; грушоподібний, який повертає стегно назовні; великий сідничний м’яз, який розгинає і відводить стегно, а під час стояння фіксує таз і весь тулуб; середній і малий сідничний м’язи, які відводять стегно.

М‘язи нижньої кінцівки.

На передній поверхні стегна лежать: чотириголовий м’яз — найсильніший м’яз людського тіла, який, скорочуючись, згинає ногу в кульшовому суглобі і розгинає в колінному; кравецький м’яз — найдовший м’яз тіла, який, скорочуючись, згинає ногу в кульшовому і колінному суглобах.

На задній поверхні стегна лежать півсухожильний, напівперетинчастий і двоголовий м’язи, які, скорочуючись, згинають ногу в колінному суглобі і розгинають у кульшовому.

М’язи гомілки розміщуються спереду (триголовий, який розгинає стопу і пальці), збоку (піднімають бічний і опускають присередній край стопи) і ззаду гомілки (литковий м’яз, який згинає ногу в колінному і надп’ятково-гомілковому суглобах і повертає стопу назовні; камбаловидний, який згинає ногу в надп’ятково-гомілковому суглобах і повертає стопу назовні, задній великогомілковий, який згинає стопу, зводить її ї повертає назовні).

М’язи стопи розміщені на тилі стопи та підошві. М‘язи тилу стопи представлені коротким м‘язом-розгиначем пальців і коротким м‘язом-розгиначем великого пальця стопи. На підошві розрізняють відвідний м‘яз великого пальця, привідний м‘яз великого пальця, відвідний м‘яз мізинця, короткий м‘яз-згинач мізинця, короткий м‘яз-згинач пальців, квадратний м‘яз підошви, червоподібні м‘язи, підошвові міжкісткові м‘язи, тильні міжкісткові м‘язи. М‘язи підошви досить міцні, вони мають важливе значення в зміцненні склепіння стопи. При слабкості цих м‘язів розвивається плоскостопість.