Теплолікування
Теплолікування — лікування теплом. Теплоносіями є грязі (мулові, торфінові, сапропельові), парафін, озокерит, глина, пісок.
Грязеглинолікування
Усі види грязі та глини нагрівають у водяній бані та накладають на потрібну ділянку тіла шаром 3-10 см на 15-30 хв через день, іноді щоденно. Курс 10-20 процедур. Температура мулової грязі 42-44 °C, торфяних 48-50 °C. По закінченню процедури грязь змивають теплою (37 °C) водою, хворого витирають та дають відпочити 30-40 хв.
Під час грязелікування можуть з'явитися так звані грязьові реакції організму, загальні та місцеві. Загальні виражаються втомою, загальним нездужанням, серцебиттям. Місцеві — загостренням болю в ураженому органі. При появі таких реакцій лікування припиняють на 3-5 днів, потім продовжують зі зниженням температури апплікації, збільшенням паузи між процедурами, зменшенням тривалості впливу.
Показання:
- опорно-рухової системи та кісткової структури - артрит, ревматизм, поліартрити різного типу, спондилоартрити, переломи, *остіти, міозит, сколіоз, бурсит, травми м'язів і суглобів, остеомієліт і т.д .;
- нервової системи - радикуліт, неврит, нейрофіброміозіт, порушення у функціонуванні органів нервової системи, травми спинного *мозку та його оболонок;
- дихальної системи - бронхіт, астма, інфільтрат, спайки в грудній області і т.д .;
- травної системи - гастрит, виразкова хвороба, післяопераційні спайки, коліт, гепатит, холецистит і т.д .;
- сечостатевої системи - гормональні порушення, ендометрит, метрит, простатит, орхіт, статева дисфункція;
- серцево-судинної системи - тромбофлебіт, міокардит, аритмія. Захворювання дихальної системи - свідчення до грязелікування
Особливості та переваги грязелікування:
Грязелікування складається з трьох основних компонентів:
- грязьового скелета, який складається з солей магнію і кальцію, піщаних частинок і глини;
грязьового розчину, що складається з органічних кислот, солі ропи, розкладань мікрофлори лиману і корисних мікроорганізмів; комплексу колоїдів - органіка, гумус і т.д. Грязелікування дозволяє надавати на організм температурне, хімічний і механічний вплив лікувального характеру. У результаті відбувається глибоке проникнення і спрямований вплив на патологічний осередок захворювання, а також комплексне його лікування.
- При накладанні грязей на шкіру і надалі обгортанні ділянки тіла спеціальною плівкою організм проходить дві фази лікування - нервово хімічний і рефлекторний. Нервові рецептори дратуються, і здійснюється збудження центральної нервової системи, після якого нормалізується обмін речовин.
Після проведення курсу процедур нормалізується артеріальний тиск, поліпшується сечовипускання, стабілізується функціонування вегетативної нервової системи.
Протипоказання:
Грязелікування протипоказане при онкологічних захворюваннях, туберкульозі, загостреннях хронічних захворювань, гострих інфекціях і прогресуючих запальних процесах, гіпертонії, гінекологічних захворюваннях інфекційного характеру, внутрішніх кровотечах, захворюваннях крові і токсикозі.
Також грязелікування протипоказане у період вагітності та грудного вигодовування.
З обережністю грязелікування призначається при важких захворюваннях серцево-судинної системи, ниркової та печінкової недостатності, психічних розладах.
Парафінолікування
Парафін та його властивості:
Серед різних методів теплової дії на організм велику питому вагу має парафінолікування. Теплозберігаюча здатність парафіну вища, ніж лікувальних грязей і дещо нижча, ніж озокериту.
Парафін - продукт перегонки нафти, являє собою суміш високомолекулярних вуглеводнів. Він має високу теплоємкість і дуже низьку теплопровідність. Розтоплений парафін при нанесенні на шкіру дуже швидко застигає, утворюючи на ній плівку, температура якої швидко наближається до температури тіла, що захищає шкіру від дії високих температур вищих слоїв парафіну.
При застиганні парафін виділяє затрачене на його плавлення тепло, а тому шкіра під парафіном довгий час знаходиться під дією високої температури.
Мала теплопровідність дозволяє використовувати без всяких неприємних відчуттів для хворого високі температури парафіну (55-60°, а іноді і 70). В основі фізіологічної дії парафіну на організм лежить його теплова дія. При використанні недостатньо очищеного парафіну до теплової дії може приєднатися і хімічна.
З лікувальною метою використовують очищений білий медичний парафін, без всяких домішків з температурою плавлення 52-55°, Плавлять парафін на водяній бані, нагріваючи його до 100°C ; краще використовувати спеціальні парафінонагрівачі.
Перед застосуванням парафін нагрівають у водяній бані. Для уникнення опіків парафін повинен бути зневоднений нагріванням до 100 °C упродовж 15 хв.
Способи застосування:
- Змащування: розігрітий парафін наносять повторно на потрібну ділянку тіла широкою малярною кистю шаром 1 см
- Парафінова ванна: кисть (стопу) змащують парафіном та потім опускають її у клейончатий мішечок, наповнений парафіном більш високої температури (52-55 °C)
- Апплікації серветок: марлеві серветки, зшиті з 9-10 шарів марлі, просякають парафіном 60-70 °C, віджимають та накладають на потрібну ділянку тіла, змащену парафіном.
- Кюветно-апплікаційний: розігрітий парафін наливають у кювети шаром 2-3 см. Застигнутий парафін виймають з кювета та накладають на потрібну ділянку тіла.
При всіх способах шкіру попередньо ретельно висушують, голять та змащують вазеліном. Зверху парафіну накладають клейонку, теплий ватник та вкутують хворого простирадлом, ковдрою. Тривалість процедури 30-60 хвилин щоденно або через день. Курс лікування 10-15-20 процедур.
Парафін застосовують й для лікування рана|ран, виразка|виразок, опіків. Для цього користуються парафіно-масляною сумішшю: 75% пастеризованого парафіну, 25% вітамінізованого риб'ячого жиру або бавовняної олії. Суміш наносять пульверизатором на уражену ділянку шкіри, охоплюючи 2-3 см здорової шкіри навколо. Зверху цього шару накладають стерильні серветки, просякнуті цією сумішшю, та бинтують бинтом.
Озокеритолікування
Озокеритолікування – це вид лікування теплом. Як тепловий агент тут використовується спеціально оброблений озокерит (гірський віск), який складається із суміші парафіну, церезину, мінеральних солей та смол. Для лікування застосовується озокерит, з якого видалено воду, луги, кислоти, з температурою плавлення 52-55 градусів за Цельсієм.
Механізм дії:
лікувальна дія озокериту полягає в його фізичних та хімічних якостях. Він має велику теплоємність та дуже низьку теплопровідність, деякі хімічні речовини можуть через шкіру проникати в тканини. Під впливом озокериту розширюються капіляри шкіри, розкриваються додаткові капіляри, посилюється лімфо- та кровообіг, зникають застійні явища, що сприяє розсмоктуванню інфільтратів, справляє протизапальний ефект. Особливості дії: спазмолітична, протизапальна, судинорозширювальна, розсмоктуюча, трофічна, протимікробна. Покази: 1.Радикуліти та захворювання периферичної нервової системи. 2.Артрити та поліартрити обмінного та травматичного походження. 3.Запальні гінекологічні та урологічні захворювання. 4.Захворювання органів травлення.