Кістки та з’єднання тазового пояса. Таз у цілому. Статеві відмінності таза. Основні виміри жіночого таза.

Матеріал з Wiki
Версія від 15:27, 29 травня 2018, створена Сергій (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Пояс нижньої кінцівки, або таз, складається з двох тазових кіс­ток, вони ще мають назву...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пояс нижньої кінцівки, або таз, складається з двох тазових кіс­ток, вони ще мають назву безіменних і крижової кістки. Тазові кістки з’єднані напівсуглобом — симфізом.

Тазова кістка складається з трьох кісток: клубової, сід­ничної та лобкової. Всі три кістки до 15—16-річного віку з’єднані хрящем (синхондроз), після чого хрящ костеніє в ділянці кульшової западини, всі три кістки зростаються тілами, внаслідок чого утво­рюється монолітна тазова кістка.

Клубова кістка розміщена у верхній частині тазової кістки, складається з тіла, яке утворює верхню частину кульшової западини й крила, яке зверху має клубовий гребінь. Спереду гребінь утворює передньоверхню й передньонижню клубову ость, а ззаду відповідно — задньоверхню і задньонижню клубову ость. Під ниж­ньою остю міститься велика сіднична вирізка. Внутрішня поверхня крила ввігнута й має назву клубової ями, нижче якої розташована дугоподібна лінія. На задній поверхні крила є вушкоподібна суглобо­ва поверхня для з’єднання з такою ж поверхнею крижової кістки. Зовні крило має три сідничні лінії (верхню, нижню й задню) для прикріплення однойменних м’язів таза.


Сіднична кістка міститься в нижній частині тазової кіст­ки, має тіло й дві гілки. Тіло її утворює задню частину кульшової западини. Від тіла починається верхня гілка, яка переходить у нижню. Разом вони утворюють сідничний бугор, вище нього міститься сіднична ость. Вище ості є велика, а нижче неї — мала сіднична ви­різки.

Лобкова кістка лежить попереду тазової кістки. Вона має тіло, яке утворює передню частину кульшової западини й дві гілки — верхню та нижню. Вздовж верхньої гілки є лобковий гребінь, який закінчується лобковим горбком. Верхня й нижня гілки лобко­вої кістки, з’єднуючись між собою, утворюють кут, зовнішня по­верхня якого дещо видовжена й шорстка. Цими поверхнями дві лобкові кістки з’єднуються між собою за допомогою хряща й утво­рюють лобкове зрощення — симфіз, що замикає таз спереду. Гілки лобкової кістки, з’єднуючись з гілками сідничної кістки, утво­рюють затульний отвір. Тіла трьох тазових кіс­ток, після їх зрощення, утворюють глибоку кульшову западину — суглобову поверхню для зчленування з головкою стегнової кістки.