Вани

Ванни – лікувальний вплив на хворого, зануреного у воду.

Через відмінність між температурою води у ванні і температурою внутрішніх органів хворого при його зануренні відбувається активація нейрогуморальних механізмів регуляції теплопродукції і тепловіддачі із зміною структури теплообміну організму із зовнішнім середовищем. Ванни широко використовуються також із гігієнічною і профілактичною метою.

ФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Температура води у ваннах коливається від 15 до 40°С. Відповідно до її значення ванни розділяють на:

холодні (нижче за 20°С),
прохолодні (20-34°С),
індиферентні (35-37°С),
теплі (38-39°С)
гарячі(40°С і вище).

На рівні з ними застосовують контрастні ванни (чергування холодних ванн температурою 24-10°С і гарячих температурою 38-42°С) і ванни температури, що поступово підвищується (37-42°С).

За основним компонентом механізму дії ванни поділяють на прісні і складні.

Ванни є загальні, коли у воду занурюють усе тіло, і місцеві — коли занурюють частини тіла. Серед останніх слід виділити половинні, коли вода покриває тіло до попереку; сидячі, або тазові, коли у воду опускають таз, нижню частину живота і верхню частину стегон; ручні — у воду занурюють кисть і передпліччя; ніжні — ступню та гомілку та ін.

Показання

Лікування захворювань серцево-судинної системи: вади серця, хронічний міокардит, міокардіодистрофія, порушення серцевого ритму функціонального генезу, гіпотонія.

Протипоказання

Недостатність кровообігу II і ІІІ ступеня, порушення кровообігу з частими приступами стенокардії, наявність ознак запального процесу в серці.

Прісні ванни

Ванни з водопровідної води називають прісними. Для загальної ванни потрібно 200-250 л. води. У міру охолодженої води у ванні (через кожні 5-7 хв) можна повільно підливати теплу воду .

Гарячі та холодні ванни звичайно закінчують водолікувальними

процедурами контрастних температур. Так, після гарячих ванн застосовують обливання 1-2 відрами води або однохвилинним дощовим душем температури +32...+30°С. Після холодних ванни слід провести сухе розтирання тіла.

      Прохолодними водолікувальними процедурами (обливанням, душем) можна закінчувати і теплі ванни. Після ванни хворого витирають зігрітим простирадлом. Рекомендується повний спокій (лежачи) протягом 20-30 хв. хворий відпочиває одягнений.

       Вплив прісних ванн переважно зумовлений температурою води.

Ванни індиферентної температури
тривалістю 10-15 хв. мають освіжаючий та збадьорюючий вплив, ванни тривалістю 15-25 хв -заспокійливий. Ці ванни рекомендують хворим, які перебувають у стані збудження.

Прохолодна короткочасна ванна 
забираючи з організму тепло, підвищує обмін речовин, тонізує серцево-судинну систему і збуджує нервову. Такі ванни в комбінації з одночасним енергійним розтиранням застосовують в осіб міцної будови тіла з порушенням жирового обміну.

Гаряча ванна

затримує тепло в організмі і підвищує обмін речовин, збуджує нервову та серцево-судинну системи. Механічну дію води можна посилити шляхом енергійних розтирань безпосередньо у ванні. З цією ж метою використовують і посилення руху води у ванні (хвильова або проточна ванна).

Для лікування і загартовування застосовують загальні та місцеві контрастні ванни.

Медикаментозні ванни

Для посилення хімічної дії у ванну додають ароматичні речовини, солі ,гази.

1. Ароматичні (хвойні) ванни. Їх готують таким чином: до ванни з прісної води

додають 1-2 ложки густого натурального соснового екстракту; можна застосовувати і сосновий порошок (100г на ванну); хвойні таблетки (1-2 на ванну) або відвар із 100-200 г. соснових голок. Вода набирає зеленувато-рожевого кольору ( флуоресціює) і має приємний запах хвої. Температура цих ванн має бути +34...+36°С, тривалість 10-15 хв..

2. Соляні ванни. До прісної води додають морську або грубого помелу кухонну

сіль ( 2-6 кг на ванну, що становить 0,5-3% об'єму ванни). З кожною наступною ванною поступово підвищують концентрацію солі. Ванни з великим вмістом солі ( 10 кг. та більше на ванну) називають роповими.

3. Для дітей застосовують гірчичні ванни, приготовлені таким чином: у ванну,

заповнену водою потрібної температури, занурюють марлевий мішечок з гірчицею (1-2 г/л). попередньо гірчицю розміщують з теплою водою до кашкоподібної консистенції. Гірчиця доволі швидко розчиняється у воді. Звичайно температура води +37...+38°С, тривалість ванни 5-8 хв. Після ванни дитину обливають теплою водою і вкладають у ліжко, накривають зігрітим простирадлом і ковдрою, на 30-40 хв. Така ванна викликає різке почервоніння шкіри.

Газові ванни

До них належать перлинні, вуглекислі, кисневі, азотні та ін. Під час приймання цих ванн, окрім дії температури і тиску води, велике значення має наявність у воді газу. Газові ванни поділяють на природні та штучні.

1. Для перлинної, або повітряно-газової, ванни використовують

ванну, на дно якої покладено дерев'яну решітку з кількома рядами тоненьких металевих трубочок, що мають маленькі отвори для виходу бульбашок повітря. Ванну наповнюють прісною водою температури +35...+37°С. Ванна діє заспокійливо і дає ефект у разі функціональних розладів нервової системи. Тривалість процедури 10-15 хв. на курс лікування 15-20 ванн.

2. Штучні вуглекислі ванни можна отримати фізичними або хімічними методами. Перший метод застосовують у водолікарнях. Для його використання потрібен спеціальний приклад - сатуратор, який насичує воду вуглекислим газом.

Основним діючим чинником у вуглекислій ванні є вуглекислий газ. Усмоктуючись у кров, вуглекислий газ діє на центральну нервову систему. Внаслідок спільного впливу температури води, її тиску та вуглекислого газу дихання стає глибоким і рідшим, число серцевих скорочень зменшується, а їх сила збільшується. Артеріальний тиск дещо знижується.

Залежно від захворювання і стану здоров'я пацієнта спочатку

встановлюють температуру вуглекислих ванн +36...+35°С або +34...+33°С, а потім її поступово знижують до +33...+32°С або +32^.+30°С. Тривалість ванни 6-12 хв. Ванни приймають звичайно через день. на курс лікування 12-14 ванн.

Сульфідні ванни

готують таким чином. У ванну наливають 150-200л. прісної води температури +37...+35°С, згідно з рецептом висипають   гідрокарбонат   натрію,    вливають   технічну хлористоводневу кислоту ( щільність 1,140 і 10% розчин сірчистого натрію. Воду перемішують дерев'яною лопаткою, вона набуває зеленуватого кольору і має запах сірководню.

Сульфідні ванни застосовують у хворих із деякими захворюваннями серцево-судинної системи, хронічними захворюваннями суглобів та м'язів ревматичного або обмінного характеру, хронічними запальними процесами жіночих статевих органів, невритами і радикулітом, деякими

Залежно від температури води. тривалості напівванни та інтенсивності розтирань процедура може мати збуджувальний або заспокійливий вплив.

Напівванни

 з  температурою  води  +30...+25°С,  швидкими обливаннями та енергійними розтираннями тривалістю 5-6 хв. мають збуджувальну дію, а з температурою води +35...+32°С, ^слабкими розтираннями без обливання тривалістю 10-12 хв - заспокійливу дію. Процедуру проводять щоденно або через день. На курс лікування хворим із функціональними розладами центральної нервової системи з явищами як збудження, так і депресії, а також за наявності незначного ступеня недокрів'я.