Жіночі статеві органи, розташування, будова, функції.
До внутрішніх жіночих статевих органів належать яєчники, маткові труби (яйцеводи), матка, піхва.
До зовнішніх – великі та малі соромітні губи, клітор, лобок, дівоча перетинка, цибулина присінка.
Яєчник – парний орган довжиною близько 2,5 см. Знаходиться в порожнині малого таза, на задній поверхні широкої зв’язки матки. Належить до залоз змішаної секреції, яка виділяє гормони, що впливають на розвиток вторинних статевих ознак, та жіночі статеві клітини – яйцеклітини. В яєчнику розрізняють верхній (трубний) кінець, обернений до маткової труби, і нижній (матковий), який з’єднаний з маткою за допом. власної зв’язки; дві поверхні – медіальну і латеральну; два краї – вільний (задній) і брижовий (передній).
Яєчник лежить у порожнині очеревини, але очеревиною не покритий, він покритий шаром зародкового епітелію. Під епітелієм розташована сполучнотканинна капсула, яка має назву білкової оболонки. Під нею знаход. кіркова реч. яєчника, в якій відбув. дозрівання жіночих статевих клітин і виробляються жіночі статеві гормони. Глибше розташована мозкова речовина, яка побудована в основному із сполучної тканини.
Маткова труба має форму трубки довжиною близько 11-12 см і знаходиться в порожнині малого таза. В трубі розрізняють маткову частину, перешийок (звужена частина), за ним іде розширена частина – ампула, яка продовжується у лійку. Краї лійки мають відростки – торочки, один торочок сягає яєчника. Маткова труба має два отвори – матковий і черевний. Стінка її побудована із таких оболонок: серозної (труба покрита очеревиною інтраперитонеально), м'язової (з поздовжніми і циркулярними волокнами), слизової з миготливим епітелієм. Частина широкої зв’язки матки, яка звисає з маткової труби, має назву брижі маткової труби.
Матка – непарний порожнистий орган грушоподібної форми, що знаходиться в порожнині малого таза між сечовим міхуром спереду і прямою кишкою ззаду. У ній розрізняють дно (верхня опукла частина), тіло і шийку (звужена нижня частина матки), яка зовнішнім своїм кінцем входить в піхву. Крім цього, у матці є передня (міхурова) і задня (кишкова) поверхні та два краї (лівий і правий). Правильне положення матки – антеверзіо (дно матки назилене вперед), антефлексіо (тіло матки з шийкою утворює кут, відкритий вперед). Очеревиною матка покрита мезоперитонеально. По краях матки очеревина з передньої та задньої поверхонь переходить на бічні стінки таза і утв. широкі зв’язки матки.
Стінка матки складається з таких шарів:
1) Периметрій – серозна оболонка (очеревина)
2) Міометрій – м’язова оболонка, що складається із двох поздовжніх і одного циркулярного шару
3) Ендометрій – слизова оболонка з миготливим епітелієм
В тій ділянці, де матка переходить у шийку, лежить приматкова жирова клітковина – параметрій. У ній проходять судини, нерви, зв’язки матки та сечоводи.
Порожнина матки має трикутну щілиноподібну форму. На основі трикутника відкриваються маткові труби, а на його верхівці порожнина матки переходить у канал шийки. Це місце переходу назив. перешийок чи внутрішнє вічко матки. Канал шийки відкрив. в порожнину піхви отвором – зовн. вічком матки.
Піхва – непарний орган у вигляді трубки, довжиною близько 8 см, який розташований в порожнині малого таза між сечівником спереду і прямою кишкою ззаду. Верхнім своїм кінцем піхва охоплює шийку матки, а нижнім відкривається в присінок пізви. Очеревиною піхва покрита лише у верхній частині. Частина піхви, що охоплює шийку матки – склепіння піхви. Стінки піхви мають сполучнотканинний, м’язів і слизовий шари.
До жіночої соромітної ділянки відносять лобкове підвищення, великі та малі соромітні губи, присінок піхви.
Великі соромітні губи – це складки шкіри, які містять багату жиром сполучну тканину. Щілиноподібний простір між ними – соромітня щілина.
Спереду від лобкового симфізу є підвищеня, яке утворене жировою клітковиною і має назву лобкового підвищення.
Малі соромітні губи теж утворені двома поздовжніми складками шкіри і знаходяться в щілині між великими губами. Простір, який знаходиться між малими губами, є присінком піхви. В присінок відкрив.: сечівник, піхва, великі бартолінові залози.
Цибулина присінка – густе венозне сплетіння, яке подібне до кавернозної тканини і являє собою парний орган, що розташов. з обох боків піхви і сечівника.
Клітор є аналогом печеристих тіл статевого члена, довжиною 3 см. У нього розрізняють тіло, головку і ніжки, які прикріплюються до нижніх гілок лобкових кісток. Клітор покритий шкірою, яка містить численні нервові закінчення.