Перегляд вихідного коду сторінки Довгастий мозок, його топографія, будова, функції. Біологічне значення довгастого мозку.

Довгастий мозок - це продовження спинного мозку, довжина його приблизно 28 мм. Центральний канал спинного мозку продовжується в канал довгастого мозку, значно розширюючись і перетворюючись у ньому в 4-й шлуночок. Спереду довгастого мозку лежить у вигляді білого масивного потовщення - вароліїв міст, який складається з білої речовини, утвореної поперечними волокнами. Сіра речовина міститься в його товщі окремими острівцями - ядрами.

На задній поверхні довгастого мозку і варолієвого моста є заглибина, яка має форму ромба і називається ромбоподібною ямкою. Це дно четвертого мозкового шлуночка, який становить собою продовження спинномозкового каналу. У горі ромбоподібна ямка переходить у вузький сільвіїв водопровід, що з'єднує четвертий мозковий шлуночок із третім (рис. 46).

В товщі ромбоподібної ямки лежать ядра 8 пар черепних нервів, а саме: V пара - трійчастий нерв; VI пара - відвідний нерв; VII пара - лицевий нерв; VIII пара - присінково-завитковий нерв; IX пара - язикоглотковий нерв; X пара - блукаючий нерв; XI пара - додатковий нерв; XII пара - під'язиковий нерв. Ближче до центру, навколо серединної борозни, розміщені рухомі ядра цих нервів, а збоку, але теж недалеко від центру, - вегетативні. Зовнішніми ядрами ромбоподібної ямки є аферентні ядра.

Трійчастий нерв має чотири ядра, одне з яких рухоме й три - чутливі. Відвідний нерв має одне рухоме ядро, лицевий - рухоме, вегетативне й чутливе; присінково-завитковий - два слухових і чотири пристінкових. Язикоглотковий нерв має три ядра: рухоме, вегетативне й чутливе; блукаючий нерв також має три ядра: рухоме, чутливе й парасимпатичне, а додатковий і підм'язиковий - по одному рухомому ядру.