М’язова тканина, особливості будови, види, розміщення в організмі, значення.

Матеріал з Wiki
Версія від 15:18, 27 лютого 2021, створена 91.201.242.39 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

М'язова тканина (textus muscularis) – це тканина, що становить основну масу м'язів і характеризується здатністю до скорочення. За структурою, функцією і походженням розрізняють такі види м'язової тканини: непосмугована (гладка), поперечно-посмугована скелетна і поперечно-посмугована серцева.

Непосмугована (гладка) м'язова тканина. Структурними елементами є клітини- міоцити довжиною від 20 до 100 мкм. Це веретеноподібні, одноядерні клітини з неупорядкованим розташуванням міофібрил і слабко розвиненою саркоплазматичною сіткою. Активність у вигляді тонічного типу скорочень, за якого клітини скорочуються повільно, ритмічно, без втоми і недовільно, можуть довго перебувати в скороченому стані. Розташовується в стінках органів травної, дихальної, сечовидільної, статевої систем, судин. Іннервація відбувається за участю вегетативної нервової системи. Забезпечує рухи кишечника, зміну просвіту судин, пологи, сечовипускання тощо.

Поперечно-посмугована скелетна м'язова тканина. Структурними елементами є м'язові волокна довжиною від 1 до 130 мм. Це багатоядерні елементи з упорядкованим розташуванням міофібрил та ядрами на периферії. Оболонка м'язових волокон називається сарколемою, а цитоплазма – саркоплазмою. Сильно розвинена саркоплазматична сітка. Скорочується потужно, швидко, з втомою і довільно, не може довго перебувати в скороченому стані; такий тип скорочень називається тетанічним. Утворює скелетні та мімічні м'язи, м'язи язика, діафрагми. Іннервація здійснюється соматичною нервовою системою. Здійснює в складі скелетних м'язів рухи тіла, міміку обличчя, мову.

Поперечно-посмугована серцева м'язова тканина. Структурними елементами є клітини м'яза серця (кардіоміоцити) довжиною 100-150 мкм. Ці клітини з'єднуються кінцями у багатоядерні м'язові волокна з розташованими в центрі ядрами. Поєднуються волокна вставними дисками, мають упорядковане розташування міофібрил та сильно розвинену саркоплазматичну сітку. Скорочується швидко, ритмічно, без втоми, недовільно. Утворює серцевий м'яз – міокард. Іннервація здійснюється за рахунок імпульсів власної провідної системи (автоматія серця) та вегетативної нервової системи. Забезпечує роботу серця.Скелетні м'язи розподіляють за різними ознаками: положенням у тілі людини, будовою, функціями, формою, відношенням до суглобів тощо. За розмірами виділяють довгі (кравецький м'яз), широкі (найширший м'яз спини) та короткі м'язи (міжреберні м'язи). За функціями поділяють на такі основні групи, як згиначі (згиначі пальців, ліктьовий згинач зап'ястка), розгиначі (розгиначі пальців), стискачі або сфінктери (м'яз-стискач воротаря шлунку) та ін. За формою м'язи бувають двоголові (двоголовий м'яз плеча), триголові (наприклад, триголовий м'яз плеча), чотириголові (чотириголовий м'яз стегна), прямі (прямий м'яз живота), колові (коловий м'яз рота), квадратні (квадратний м'яз живота), а також трапецієподібні, ромбоподібні, одноперисті, двоперисті, одночеревцеві, двочеревцеві та ін.