Печінка, розташування, будова (зовнішня, внутрішня).
Печінка – залозистий орган масою 1500 г.
Ф-ції:
1. Травна (виробляє жовч)
2. Бар’єрна (нейтралізує отруйні продукти білкового обміну)
3. Фагоцитарна (знешкодження непотрібних для організму речовин, які всмоктуються в кишечнику)
4. Обмінна (вуглеводи в печінці перетворюються в глікоген)
5. Кровотворна (виробляє еритроцити)
Печінка розташ. в правому підребер’ї, в надчеревній ділянці, незначна її частина – в лівому підребер’ї.
Через загальну жовчну протоку жовч надходить у дванадцятипалу кишку.
Печінка має верхню (діафрагмальну) опуклу поверхню (прилягає до діафрагми) і нижню (вісцеральну), яка обернена вниз (прилягає до органів).
У печінці розрізняють дві частки. Права – більша, ліва – менша, на діафрагмальній поверхні вони відокремленні серпоподібною зв’язкою печінки. У вільній частині цієї зв’язки знаходиться кругла зв’язка печінки.
На вісцеральній поверхні межею між правою і лівою частками є ліва поздовжня борозна, в якій спереду лежить кругла зв’язка печінки, ззаду – венозна зв’язка.
Права частка на нижній поверхні правою поздовжньою і поперечними борознами ділиться на квадратну і хвостату частки.
Поперечна борозна є воротами печінки , куди входять печінкова артерія, ворітна вена, нерви, а виходять лімфатичні судини і загальна жовчна протока.
Відносно очеревини печінка лежить мезоперионеально (не покрита лише задня поверхня).
Структурно-функціональною одиницею печінки є печінкова часточка (мають форму шестигранних призм із плоскою основою та опуклою вершиною).
Печінка отримує кров з двох великих судин, які входять у її ворота (ворітна вена і печінкова артерія).
Ворітна вена приносить у печінку речовини, що всмокталися в кишках. Печінкова артерія несе кров, багату на кисень.
Печінкові клітини – гепатоцити – становлять 60% усіх клітинних елементів печінки і беруть участь у реалізації майже всіх її функцій.