Печінка, розташування, будова (зовнішня, внутрішня).

Печінка – залозистий орган масою 1500 г.

Ф-ції:

1. Травна (виробляє жовч)

2. Бар’єрна (нейтралізує отруйні продукти білкового обміну)

3. Фагоцитарна (знешкодження непотрібних для організму речовин, які всмоктуються в кишечнику)

4. Обмінна (вуглеводи в печінці перетворюються в глікоген)

5. Кровотворна (виробляє еритроцити)

Печінка розташ. в правому підребер’ї, в надчеревній ділянці, незначна її частина – в лівому підребер’ї.

Через загальну жовчну протоку жовч надходить у дванадцятипалу кишку.

Печінка має верхню (діафрагмальну) опуклу поверхню (прилягає до діафрагми) і нижню (вісцеральну), яка обернена вниз (прилягає до органів).

У печінці розрізняють дві частки. Права – більша, ліва – менша, на діафрагмальній поверхні вони відокремленні серпоподібною зв’язкою печінки. У вільній частині цієї зв’язки знаходиться кругла зв’язка печінки.

На вісцеральній поверхні межею між правою і лівою частками є ліва поздовжня борозна, в якій спереду лежить кругла зв’язка печінки, ззаду – венозна зв’язка.

Права частка на нижній поверхні правою поздовжньою і поперечними борознами ділиться на квадратну і хвостату частки.

Поперечна борозна є воротами печінки , куди входять печінкова артерія, ворітна вена, нерви, а виходять лімфатичні судини і загальна жовчна протока.

Відносно очеревини печінка лежить мезоперионеально (не покрита лише задня поверхня).

Структурно-функціональною одиницею печінки є печінкова часточка (мають форму шестигранних призм із плоскою основою та опуклою вершиною).

Печінка отримує кров з двох великих судин, які входять у її ворота (ворітна вена і печінкова артерія).

Ворітна вена приносить у печінку речовини, що всмокталися в кишках. Печінкова артерія несе кров, багату на кисень.

Печінкові клітини – гепатоцити – становлять 60% усіх клітинних елементів печінки і беруть участь у реалізації майже всіх її функцій.