Предмет анатомії. Методи дослідження в анатомії. Осі та площини, ділянки тіла.

Анатомія - наука про будову, форму, походження та розвиток організму в цілому, його складових (частин, систем) та їхні функції.

Анатомія вивч. окремі органи і системи органів у зв’язку з їх функцією.

Основним методом дослідження в норм. анатомії є розтин і пальпування. В суч. анатомії застосовують багато інших методів дослідження з викор. сучасної оптики, рентгенівських променів, пластичних матеріалів та досягнень хімії і фізики.

Головними методами анатомічного дослідження вважають макроскопічний, макро-, мікроскопічний та електронно-мікроскопічний методи, сучасні методи променевого дослідження та експериментальне моделювання.

- соматоскопію - для зовнішнього огляду тіла, його форми, розмірів та рельєфу;

- антропометрію - для вивчення конституційних типів, а також типо¬логічного вивчення окремих частин тіла;

- препарування - для вивчення будови тіла людини, що полягає у відокремленні окремих органів;

- розрізи на заморожених трупах за методом М. І. Пирогова - для вивчення топографічних співвідношень між органами та структурами органів;

- ін’єкції судин кольоровими наповнювачами.

Макро-мікроскопічний метод (В. П. Воробйова) - це стереоморфологічний метод для вивчення будови органів із застосуванням оптичних приладів.

Електронно-мікроскопічний дає цілеспрямоване площинне зображення об’єкта, яке в 100-1000 разів перевищує глибину різкості порівняно зі світловим мікроскопом. Щоб дістати просторове уявлення про структури, використовують растрові електронні мікроскопи, здатні створювати тривимірне зображення.

1. Рентгенографія та рентгеноскопія

2. Телерентгенографія

3. Комп’ютерна томографія (КТ)

4. Магнітно-резонансна томографія (МРТ)

5. Ультразвукове дослідження (УЗД)

6. Ендоскопія

Осі та площини тіла людини

— стрілова (сагітальна) площина - спрямована спереду назад і поділяє тіло на ліву та праву частини.

— лобова (фронтальна) площина - проходить справа наліво (паралельно до лоба) і ділить тіло на передню та задню частини.

— горизонтальна площина- проходить паралельно до земної поверхні і поділяє тіло на верхню і нижню частини.

- стрілова - проходить спереду назад, як стріла. Навколо неї можливі такі рухи, як відведення і приведення, нахили вліво і вправо.

- лобова - проходить справа наліво, і навколо неї можливі згинання та розгинання.

- вертикальна - проходить зверху вниз, і навколо неї можливе обертання назовні і всередину, вправо і вліво.

Виділяють такі частини тіла: голова, шия, тулуб, до складу якого належать грудна клітка, живіт, спина, таз, верхні кінцівки, нижні кінцівки.

Ділянки голови: лобна, тім’яна, потилична, скронева, слухова, соскоподібна, лицева, очноямкова, щічна, вилична, привушно-жувальна, носова, ротова, підборідна.

Ділянки шиї: передня шийна ділянка, груднинно-ключично-соскоподібна ділянка, бічна шийна ділянка, задня шийна ділянка.

Ділянки грудної клітки: передгрудннина ділянка, підключична ямка, грудна ділянка, бічна ділянка грудної клітки, ділянка груді, підгрудна ділянка, пахвова ділянка.

Ділянки живота: підребер’я, підреброва ділянка, надчрев’я, надчревна ділянка, бічна ділянка, пупок, пупкова ділянка, пахвинна ділянка, підчрев’я, лобкова ділянка.

Ділянки спини: хребтова, крижова, лопаткова, підлопаткова, поперекова.

Промежинна ділянка поділяється на відхідникову ділянку і сечово-статеву ділянку.

Верхні кінцівки. На кожній з них знайдіть: грудний пояс; плече, лікоть, передпліччя; кисть.

Кисть утворюють: зап’ясток, п’ясток, долоню, тил кисті, пальці кисті

Ділянки верхньої кінцівки – дельтоподібна; плечова (задня і передня); ліктьова (задня і передня), передплічна (задня і передня), ділянку кисті, яку поділяють на зап’ясткову і тильну ділянку; долонну ділянку, у якій виділяють підвищення великого пальця і підвищення мізинця, п'ясткову ділянка, пальці кисті.

Нижні кінцівки. Кожна з них складається з тазового пояса, сідниці, кульші, стегна, гомілки і стопи.

У межах тазового пояса виділяють сідничну і кульшову ділянки.

Стегнову ділянку поділяють на передню і задню; колінну ділянку на - задню і передню колінну; гомілкову ділянку на - передню гомілкову і задню гомілкова, у склад якої відносять литкову ділянку. Ділянку стопи поділяють на: п’яткову ділянку, тил стопи; підошву а також на заплеснову, плеснову ділянки та пальці стопи.