Сечоводи, сечовий міхур, розташування, будова стінки.

Матеріал з Wiki
Версія від 13:55, 19 березня 2020, створена Kolya (обговорення | внесок) (Створена сторінка: <span style="color:#8976EB">'''Сечовід'''</span> – трубка довжиною 30 см. Він починається від ниркової мис...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сечовід – трубка довжиною 30 см. Він починається від ниркової миски, йде вниз по задній черевній стінці підходить під гострим кутом до дна сечового міхура.

Сечовід має черевну і тазову частини.

Стінка сечовода побудована із слизової, м'язової, зовнішньої сполучнотканинної оболонок.

М’язова оболонка складається з двох шарів: зовнішнього і внутрішнього (циркулярного). Їх скорочення просуває сечу до сечового міхура.

Сечовий міхур – непарний порожнистий орган, який є резервуаром для сечі. Сеча виводиться з нього через сечівник.

Порожній сечовий міхур лежить в порожнині малого таза за лобковим симфізом і відокремленний від нього шаром пухкої клітковини. При наповнені сечею він піднімається вище лобкового симфізу. Ззаду від сечового міхура у чоловіків знаходяться сім'яні міхурці та пряма кишка, у жінок – матка і піхва.

У сечовому міхурі розрізняють такі частини: дно, тіло, верхівка.

Очеревиною міхур покритий екстраперитонеально.

Стінка сечового міхура складається з наступних оболонок: слизової, м'язової і адвентиційної. Слизова оболонка утворює складки, які розправляються при наповненні сечового міхура. М’язова оболонка має три шари, які формують м'яз, що виштовхує сечу. Циркулярні м'язові волокна навколо сечівника утворюють стискач (сфінктор) сечового міхура.