Сполучна тканина: особливості будови, види, розташування в організмі, значення.
Сполучна́ ткани́на — тканина живого організму, яка склад з декількох видів клітин; переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена.
Утв. в процесі ембріонального розвитку з мезенхіми. З неї побуд. кістки, хрящі, сухожилки мязів, звязки, шкіра, каркаси органів.
Функції: опорно-механічна(скелет), трофічна(метаболічна); захисна(бер участь в імунних р-ціях, загоєння ран); репаративна(пластина; участь в процесі регенерації); гомеостатична; регуляторна(вплив на діяльність інших тк завдяки БАР).
- волокниста (пухка і щільна)
- скелетна (хрящова, кісткова)
o хрящова – викон опорну і захисну ф-цію; має клітинні елементи – хондроцити і хондробласти і міжкліт реч.
Види:
гіаліновий хрящ – вкриє суглобові поверхні трубчастих кісток, утв хрящову поверхню ребра і вход до складу гортані, трахеї, бронхів
еластичний – в складі вушної раковини, зовн слухового проходу, хрящів гортані, носа
волкнистий – знах у місцях прикріпл сухожилків і зв'язок до кісток і гіалінових хрящів, формує між хребцеві диски
o кісткова - .бер уч у регуляції водно-сольового обміну в о-мі, забезпеч захист внутр. органів і тк від пошкоджень.
Кісткову тк складають остеобласти, остеоцити, остеобласти і міжкліт реч. Активізує кровотворення у ЧКМ.
- тканина зі спец. властив. (ретикулярна, пігментна, жирова(терморегуляція), слизова)
o ретикулярна – сітчаста структура; утвор кістковий мозок, селезінку, лімф вузли
- тканини внутрішнього середовища (власне сполучна, хрящова, кісткова, кров і лімфа )
o кров і лімфа – мають рідку консистенцію, волокнисті структури відсутні