Будова та функціональне значення ротової порожнини. Слинні залози.

Матеріал з Wiki
Версія від 19:32, 7 червня 2018, створена Bav3170-l39 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

РОТОВА ПОРОЖНИНА - відділ травної системи, яким починається травний канал.

Ротова порожнина вистелена багатошаровим епітелієм та обмежена щелепами, а конкретніше спереду – губами, з боків – щоками, зверху – піднебінням, яке переходить у м'яке піднебіння, дно утворене діафрагмою рота, яка побудована м'язами, які розташовані вище під'язикової кістки. Робота ротової порожнини:

• надходження їжі через ротовий отвір, рецепторами язика оцінка смаку їжі, визначення її придатності (їстівне чи неїстівне);

• механічне подрібнення і перемішування їжі допомогою зубів і язика;

• зволоження слиною для початку хімічного розщеплення складних вуглеводів ферментами слини та полегшення проковтування;

• проштовхування харчових грудок язиком у напрямку гортані (вхід до органу дихальної системи гортані закривається надгортанником, щоб їжа не потрапила в дихальні шляхи) та заковтування.

Механічні акти в ротовій порожнині:

• смоктання (перший етап самостійного харчування, характерного для немовлят);

• жування (забезпечує подрібнення їжі й змішування її з слиною, сприяє оцінці смакових якостей їжі, збуджує слиновиділення та виділення шлункового соку);

• ковтання. Складові ротової порожнини: зуби, язик, три пари слинних залоз, щічні залози.

ЗУБИ - органи, утворені з видозміненої кісткової тканини, які подрібнюють і перетирають їжу.

Зуби закладаються ще в утробний період і ростуть двічі:

  • Молочні зуби

Прорізуються приблизно з 6- місяця, закінчуються формуватися наприкінці другого або на початку тре­тього року життя. Усього 20 молочних зубів (різці, ікла, великі кутні зуби).

  • Постійні зуби

Процес заміни молочних зу­бів на постійні починається у віці 5 – 8 років і триває до 13 – 16–го року життя, останніми на 16 – 25–му році життя з'являються дві пари зубів – так звані зуби мудрості. Усього 32 постійні зуби. Різці (по 4 шт. на кожній щелепі, усього 8 шт.)

Один корінь, долотоподібна форма з гострими краями

Відкушують їжу

Спереду на обох щелепах

Ікла (по 2 шт. на кожній щелепі, усього 4 шт.)

Один корінь, конічна форма з гострими краями

Утримують та розривають їжу

На кожній щелепі по одному по обидва боки за різцями

Малі кутні зуби (по 4 шт. на кожній щелепі, усього 8 шт.)

Сплощена поверхня з невеликими горбиками. Округла коронка. Один корінь, зазвичай верхній перший малий кутній зуб має роздвоєний корінь.

Подрібнюють, розчавлюють їжу

На кожній щелепі по два по обидва боки за іклами

Великі кутні зуби (по 6 шт. на кожній щелепі, усього 12 шт.)

Сплощена поверхня з горбиками, значний об’єм. Кубоподібна коронка. Нижні кутні зуби мають два, а верхні - три корені.

Третій великий кутній (зуб мудрості) мінливий за формою, розмірами, терміном прорізування.

Розтирають їжу

На кожній щелепі по три по обидва боки за малими кутніми зубами.

Треті великі кутні зуби називаються зубами мудрості

Прикус - змикання верхніх різців з нижніми.

Горбки малих і великих кутніх зубів однієї щелепи відповідають заглибинам на однойменних зубах іншої.

Правильний прикус: верхні різці займають положення дещо попереду нижніх, це посилює їхню ріжучу дію.

Будова зубів.


Складові зуба утворені з різновидів сполучної тканини.

Зовнішня будова зуба: коронка, шийка, корінь.

Внутрішня будова зуба складається з двох частин: твердої зовнішньої (емаль, дентин і цемент) та м'якої внутрішньої (пульпа).

Дентин — жива тканина, але він не такий пористий як кістка. У товщу стінок дентину по особливих канальцях входять тільки відростки дентинових клітин, а довжина всіх канальців одного зуба складає 1 км.


Коронка – частина, що виступає над яснами

Основна маса коронки дентин.

Зверху дентин вкритий найтвердішою речовиною організму емаллю, яка захищає зуб від стирання та проник­нення бактерій (зубна емаль — це найтвердіший матеріал в організмі людини, який на 90 % складається із суміші мінеральних солей, серед яких головну роль відіграють солі кальцію).

Усередині дентину розташований порожнинний канал, яку заповнює пульпа, утворена пухкою сполучною тканиною. Форма пульпи залежить від форми зуба. До пульпи підходять з кореня кро­воносні й лімфатичні судини, нервові закінчення, за їх рахунок зуб живиться та росте.

Шийка - місце переходу коронки в корінь

Занурена в ясна.

Основна маса дентин.

Зовні вкриває твердий зубний цемент.

Корінь міститься глибоко в щелепі й кріпить зуб до кістки щелепи

Основна маса дентин.

Через отвір (канал кореня) до нього входять кровоносні судини (входять артерії, виходять вени) й нерви.

Зверху дентин вкритий твердим зуб­ним цементом.

Значення ретельного розжовування їжі: їжа повністю просякається слиною, тоді ферменти слини діють на всю їжу.

Функція зубів: механічна обробка їжі.


ЯЗИК – рухливий м'язовий орган, що бере участь у перемішуванні їжі, визначенні її смаку, заковтуванні харчової грудки, а разом з губами та зубами – у формуванні членороздільних звуків мови.

Будова язика.

Міститься на дні порожнини рота. М'язовий орган, утворений м'язовою посмугованою скелетною тканиною, пучки м'язових волокон проходять у трьох взаємно перпендикулярних напрямках: поперечному, поздовжньому і вертикальному.

Зверху, з боків і частково знизу вкритий слизовою оболонкою, на якій містяться сосочки різної форми – смакові рецептори:

• смакові рецептори розпізнають солодке, солоне, кисле, гірке;

• дотикові рецептори реагують на дотик і зміни тиску;

• рецептори, чутливі до температури.

Епітелій нижньої поверхні язика значно тонший і багатший капілярами, що забезпечує швидке всмоктування поміщених під язик речовин.

Функції язика.

Рухова

механічна обробка включає перемішування їжі та заковтування харчової грудки

  • Інформаційна

Завдяки ре­цепторам язика визначається смак їжі, виникає відчуття апетиту

  • Секреторна

Дрібні слинні залози язика виділяють слину. Відчуття апетиту забезпечує секрецію соку підшлункової залози та шлункового соку.

  • Захисна

Язиковий мигдалик

  • Мовленнєва


ФУНКЦІЇ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ:

Функції.png


СЛИННІ ЗАЛОЗИ – дрібні або великі травні залози, які утворюють слину.

Пари великих слинних залоз: привушні, підщелепні і під'язикові, вони функціонують тоді, коли в ротову порожнину потрапляє їжа.

Дрібні слинні залози: губні, щічні, піднебінні і язикові, які містяться на поверхні язика, у слизовій оболонці піднебіння, ясен і щік. СЛИНА – секрет слинних залоз у вигляді безбарвного розчину неорганічних й органічних сполук (безбарвна слизувато-клейка слаболужна рідина з рН=7,5).

За добу всі слинні залози разом виділяють у ротову порожнину 0,5 – 2 л слини.

Виділення зменшується в стресових ситуаціях; при переляку і майже припиняється під час сну; посилене виділення слини відбувається при дії нюхових і смакових чинників, під час жування; для рідкої їжі виділяється менше слини; для сухої їжі кількість слини збільшується і вона стає рідшою; посилене виділення слини в разі споживання дуже кислих фруктів розбавляє (зменшує концентрацію) кислоту, яка могла б зруйнувати ніжні клітини слизової оболонки.

Три види секрету слини:

1) серозний, що містить багато ферментів (привушна, язикові залози);

2) слизовий (язикові, під'язикова, піднебінні);

3) змішаний (щічні, язикові, губні, піднебінні, піднижньощелепна).


Склад слини:

  • Вода

близько 98,5 %

  • Ферменти (амілаза, мальтаза)

Амілаза почина­є розщеплення крохмалю на дисахариди.

Мальтаза бере участь в останній фазі розщеплення крохмалю до моносахаридів.

Цим ферментам властива висока активність, проте в порожнині рота під їхньою дією не відбувається повного розщеплення крохмалю, бо їжа тут перебуває мало часу (15-18 с). захисні білки (лізоцим та глобулін)

  • Лізоцим та глобулін знезаражує мікроорганізми, сприяє загоєнню ран слизової оболонки рота.
  • складні вуглеводи (слиз муцин)

Муцин надає слині в'язкості для утворення харчової грудки, що забезпечує краще її проковтування.

  • іони солей

Значення слини:

• ферменти амілази (амілаза, мальтоза, птіалін) розщеплюють крохмаль їжі до глюкози, яка й визначає солодкий смак їжі;

• слиз муцин забезпечує формування харчові грудочки й полегшується ковтання;

• слина відіграє важливу роль при розмові: її наявність забезпечує вільні рухи язика й губ;

• лізоцим та глобуліни знешкоджують шкідливі мікроорганізми;

• завдяки органічним сполукам слина утворює на поверхні зубів плівку, що перешкоджає дії кислот на емаль.