Симпатична частина автономного відділу периферичної нервової системи:

Матеріал з Wiki
Версія від 16:22, 2 червня 2018, створена Varvara (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Симпати́чна нерво́ва систе́ма''' разом з парасимпатичною і Центральною нервовою сист...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Симпати́чна нерво́ва систе́ма разом з парасимпатичною і Центральною нервовою системою є частиною автономної нервової системи. Перші дві нервові системи можуть тонко регулювати роботу більшості внутрішніх органів і обмін речовин залежно від дії зовнішніх факторів. Активізація симпатичної нервової системи передбачає активні дії з витрачанням енергії — ерготропна дія.

Дія симпатичної нервової системи є антагоністичною (протилежною) по відношенню до дії парасимпатичної.


Центри симпатичної нервової системи знаходяться в бокових рогах грудного і поперекового відділів спинного мозку. Вони підпорядковуються вище стоячим центрам симпатичної нервової системи — гіпоталамусу, стовбуру головного мозку і ретикулярній формації. Симпатичні ганглії (вузли) посилають свої волокна до розміщених по обидва боки хребта скупчень нервових клітин — паравертебральних гангліїїв. Ці паравертебральні гангліїї зв'язуючись між собою міжвузловими гілками (rr. ineterganglionares) утворюють симпатичний стовбур (truncus sympathicus). Правий і лівий симпатичні стовбури простягаються від основи черепа до верхівки куприка.

У паравертебральних гангліях більшість волокон симпатичної нервової системи переключаються на другий нейрон. Нейромедіатором в синапсах виступає тут (як і в парасимпатичній нервовій системі) ацетилхолін. Другий постгангліонарний нейрон переносить свої імпульси на цільовий орган за допомогою норадреналіну. Виняток становить перенесення імпульсів на потові залози, де також використовується ацетилхолін.

Окремі аксони залишають симпатичний стовбур без переривання і направляються до непарних превертебральних гангліїв (ганглії, що знаходяться попереду хребта) або гангліїв, що знаходяться в стінках органів (інтрамуральні ганглії).


Цільовими тканинами симпатичної нервової системи є перед усім гладкі м'язи кровоносних судин і залози. Як і інші частини вегетативної нервової системи симпатична нервова система регулює життєво важливі процеси. Ця регуляція здійснюється без участі свідомості і не може підпорядковуватися бажанням людини.

Симпатична нервова система призводить до загального підвищення активності організму. Вона приводить тіло у стан готовності до активних дій наприклад для оборони чи втечі в екстремальних ситуаціях.

Вона підвищує:

  • Серцеву діяльність
  • Артеріальний тиск
  • Кровопостачання і тонус скелетних м'язів
  • Гліколіз
  • Обмін речовин

При цьому гальмуються інші процеси, активність яких безпосередньо в даний момент не є необхідною (наприклад, діяльність травної системи).

Симпатична нервова система також має вплив на:

  • Функцію легень (розширення бронхів)
  • Функцію сечового міхура (сприяє затримці сечі)
  • Статеві органи (сприяє еякуляції у чоловіків і оргазму у жінок)
  • Внутрішні м'язи ока (розширення зінниць, мідріаз)