Скелетні м’язи, розташування, значення, м'язові групи. Будова м’яза як органа. Допоміжний апарат м’язів.

Матеріал з Wiki
Версія від 17:30, 9 березня 2020, створена Kolya (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Скелетнi волокна підрозділяються на фазні (вони генерують ПД), тонiчнi (не спроможні генерувати повноцінний потенціал дії здатний до поширення).

Фазні волокна діляться на швидкі волокна (білі, глiколiтичнi) і повільні волокна (червоні, окисні волокна).

Тонічні волокна не спроможні розвивати «швидкі» скорочення.

Скелетнi м'язи мають 2 типи волокон:

Iнтрафузальне волокно знаходиться в середині так званого м'язевого веретена - це спеціалізований м'язевий рецептор, що розташовується в товщі скелетного м'яза. Це волокно необхідне для регуляції чутливостi рецептора. Воно керується спеціальними мотонейронами спинного мозку – гама-мотонейронами.

• Всi м`язевi волокна, що належать даному м'язу і не входять доскладу м'язевого веретена, називаються екстрафузальними.

Скелетнi м'язи складають 40% від маси тіла і забезпечують:

• пересування тіла в просторі,

• переміщення однієї частини тіла відносно іншої,

• підтримання пози,

• рух крові і лімфи,

• теплопродукцію,

• здійснення вдиху і видиху,

• рухову активність, яка є найважливішим антиентропiйним і антистресовим чинником

• депонування води і солей,

• захист внутрішніх органів (наприклад, органів черевної порожнини).

До скелетних м’язів належать м’язи кінцівок, тулуба, дихальні. Ці м’язи легко збуджуються, проводять збудження по м’язовому волокну з великою швидкістю і швидко скорочуються.

М’язи мають складну будову. До їх складу входять:

• м’язова і сполучна тканини,

• сухожилки

• нерви

• кровоносні та лімфатичні судини.

Скелетнімязи.jpg

Посмуговані м’язи утворені з пучків м’язових волокон, які обмежені прошарками сполучної тканини.

Більшість м’язів кінцівок мають тіло (або черевце) і два сухожилки. Один кінець при скороченні м’яза залишається умовно нерухомим, його вважають фіксованою точкою, другий – рухомим.