Чоловічі статеві органи, розташування, будова, функції.

Матеріал з Wiki
Версія від 18:36, 27 травня 2020, створена Kolya (обговорення | внесок) (Створена сторінка: <span style="color:#00B3EE">'''''До внутрішніх'''''</span> статевих чоловічих органів належать яєчка, сім’...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

До внутрішніх статевих чоловічих органів належать яєчка, сім’явиносні протоки, сім'яні пухирці, передміхурова залоза (простата), бульбо уретральні (куперові) залози. До зовнішніх: статевий член і калитка.

Яєчко – парний орган, знаходиться в калитці. Довжина – 4см, ширина – 3 см, вага – 25 г. В ньому розрізняють медіальну та латеральну поверхні, передній і задній краї, верхній та нижній кінці. Ліве яєчко опущене нижче. На задньому краї яєчка розташ. придаток (в ньому розрізняють головку, тіло, хвіст). Яєчко ззовні покрите щільною фіброзною оболонкою, яка на задньому краї утв. потовщення – середостіння. Паренхіма яєчка складається із звивистих і прямих сім’яних трубочок. У звивистих продукуються сперматозоїди. Прямі трубочки відкрив. в сітку яєчка, яка розміщ. в його середостінні. Звідси сім’я виходить по виносних протоках, які формують придаток яєчка. Виносні протоки відкрив. в протоку придатка і переходить в сімявиносну протоку.

Сім’явиносна протока має форму трубки, яка входить до складу сім’яного канатика, проходить через пахвинний канал і в ділянці внутр. його кільця відокремлюється від судин яєчка, йде униз і назад до бічної стінки сечового міхура і проходить до передміхурової залози. Тут вона утв. розширення – ампулу сім’явиносної протоки.

Сім’яні пухирці – парні органи, що розташ. латерально від сімявиносних проток, між сечовим міхуром і прямою кишкою. Довжина кожного – 5 см. Нижній загострений кінець переходить у вузьку вивідну протоку, яка з’єднується з сімявиносною протокою і утв. сімявпроскувальну протоку, що відкрив. в передміхурову частину сечівника.

Передміхурова залоза – залозисто-м’язовий орган. Розташ. в порожнині таза, під сечовим міхуром. У ній розрізняють праву і ліву частки, між якими перешийок (через нього проходить сечівник). Залоза побуд. З залозистої тканини і гладких м'язових клітин. Її протоки відкрив. на задній стінці сечівника, виводячи сюди секрет, що є складовою частиною сперми.

Бульбоуретральні залози – парні органи кулястої форми, лежать у ділянці промежини. Вивідні протоки (3-4) відкрив. в перетинчасту частину сечівника. Виробляють тягучу рідину, яка змащує сечівник, захищаючи його слизову від подразнення сечею.

Сімяний канатик утворений сімявиносними протоками, яєчковими венозними сплетіннями, артерією, лімфатичними судинами, нервами.

Калитка – це шкірний утвір, поділений перетинкою на дві половини, в кожній з яких лежить яєчко з оболонками, придатком, нижнім відділом сімяного канатика.

Статевий член склад. з двох кавернозних (печеристих) і одного губчастого тіла. Губчасте тіло лежить знизу від печеристих і пронизане сечівником. Задня частина статевого члена має назву кореня, передня потовщена – головки, середня – тіло. На головці знаход. зовн. отвір сечівника.