Хребтовий стовп у цілому, фізіологічні вигини хребта, формування їх та значення.

Матеріал з Wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хребе́т, також хребетний стовп (лат. collumna vertebralis) — частина скелета, яка є головною віссю та опорою тіла. Хребетний стовп виконує опорну (передає масу тіла на кінцівки, зв'язує частини тіла), захисну (захищає спинний мозок) і рухову функції (повертає тулуб).

В цілому, хребетний стовп - це ланцюг з хребців, з'єднаних між собою міжхребцевими дисками і зв'язками. Всередині хребта є хребетний стовп, який, як було зазначено вище, є вмістилищем для спинного мозку.

Фізіологічні вигини хребта

Як тільки людина стає на ноги після народження, відбувається формування вигинів — лордозів та кіфозів. Саме вони відповідають за амортизацію. Тому людина може без проблем стрибати, підстрибувати і бігати. Здоровий хребет дорослої людини скаладається з таких відділів:

  • Шийний лордоз.
  • Грудний кіфоз.
  • Поперековий лордоз.
  • Крижовий кіфоз.
 Шийними лордозами називаються фізіологічні вигини в області шиї, які мають напрямок вперед. Далі йде грудний кіфоз (невеликий вигин назад), наступний в будові — поперековий лордоз. Закінчується хребет крижами — нижнім кіфозом. Так виглядає здоровий хребет людини.

Файл:Хребет людини

Формування фізіологічних вигинів

Формування вигинів хребта не відбувається в утробі, цей процес починається після народження дитини. При народженні дитина ще не має сформовані вигини (форма хребта — порожниста дуга), вони розвиваються по черзі і поступово. Першим — шийний вигин, коли малюк намагається підняти і тримати голову. Це відбувається до другого місяця життя.